Якість меду натурального після обробки бджолиних сімей нітрофураном (AOZ)

С. Ткачук, К. Мягка, В. Лясота, Л. Савчук
Анотація

Мед – це натуральний підсолоджувач із складною структурною композицією. Характеристики меду різняться залежно від ботанічного та географічного походження, а також від кліматичних умов, умов обробки та зберігання. Мед являє собою біомонітор для збору інформації про навколишнє природне середовище, стан та оцінку рівня забруднення ґрунту, води, рослин і повітря. Нині гостро постає проблема дотримання якості і безпечності меду у якості харчового продукту, незамінного за умов профілактики хвороб і лікування людини. Деякими пасічниками і нині застосовуються антибіотики для профілактики та лікування хвороб бджіл. Тому, під час формулювання мети дослідження брали до уваги проблему проведення належного контролю безпечності меду натурального в умовах акредитованих лабораторій вимагає наукового оцінювання фізико-хімічних показників меду натурального за впливу обробок бджіл розчинами чи згодовування їм антибіотиків. Експериментальне дослідження проводили з використанням 25 груп бджолиних сімей, які знаходилися за природних умов на пасіці лабораторії технологічних і спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича». У результаті проведеного дослідження встановили, що динаміка фізико-хімічних показників у меді з липи на 10 добу експерименту та після 30 і 120 доби зберігання залежала від способу обробки бджолиних сімей нітрофураном (AOZ). Більшість фізико-хімічних показників відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005. «Мед натуральний. Технічні умови», окрім масової частки води та масової частки сахарози за згодовування сиропу з 0,1 %-м розчином нітрофурану (AOZ)

Ключові слова

мед з липи, нітрофуран (AOZ), показники якості меду

ЦИТУВАТИ
Tkachuk, S., Myagka, К., Lyasota, V., & Savchuk, L. (2020). Quality of natural honey after treatment of bee families with nitrofuranes (AOZ). Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 16(6). https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.06.021
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації