Використання аборигенних свійських порід свиней України в якості лабораторних тварин, призначених для біомедичних цілей, має велике значення. Метою дослідження було визначення імуногенетичних особливостей свиней двох українських порід, як за ознаками їх кращої адаптивності, резистентності, репродукції, так і генетичної гомогенності, наявності алелів, що визначають потенційну придатність для використання у ксенотрансплантації. Дослідження здійснені на вибірках свиней миргородської породи з Державного підприємства «Дослідне господарство імені Декабристів» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН (ДП «ДГ імені Декабристів Інституту свинарства і АПВ НААН», Полтавська область) (n=80), української м’ясної, Державне підприємство дослідне господарство «Гонтарівка» Вовчанського р-ну Харківської області (n=48). Імуногенетичні дослідження здійснені у лабораторії генетики Інституту тваринництва НААН України та залученням банку імунодіагностикумів, які відповідають міжнародним вимогам. Виявлено 24 особини миргородської та 13 особин української м’ясної породи із наявністю генотипів А-/- та Еbdgkmp/ bdgkmp, що визначають придатність тварин до ксенотрансплантації. Свині української м’ясної та миргородської порід мали найбільші відмінності у розподілі алелів за B, E, F, K, L системами груп крові (р < 0,05). Відсутність тісного зчеплення груп крові з ключовими генами адаптивності свиней, за умов направленої селекції сприятиме створенню ліній свиней з високими адаптивними якостями для біомедичних цілей і потреб ксенотрансплантації
еритроцитарний антиген, поліморфізм, алель, свині, імуногенетичний профіль, ксенотрансплантація