Водосховища слугують виробленню електроенергії, сприяють розвитку водного транспорту, комунального і промислового водопостачання, зрошення, рибного господарства, рекреації та інших господарських і соціальних потреб. Однак усе частіше лунають заклики обмежити створення нових штучних водойм і навіть знищувати вже наявні. Привід для цього – значні й цілком реальні негативні екологічні наслідки їх створення й функціонування – затоплення великих площ цінних земель у долинах річок, переселення великої кількості людей на нові території, підтоплення низьких і ерозія високих берегів водосховищ, погіршення якості річкової води із-за застійних явищ, та багато інших. Метою роботи є аналіз особливостей переформування берегів Канівського водосховища під впливом гідролого-морфологічних процесів, заходів по захисту узбережжя від ерозії, поглибленню русла та намивання нових земельних площ (переважно у верхній частині водойми). Дослідження цієї проблеми на водосховищах Дніпровського каскаду, включно з Канівським, нами розпочато з 1993-1997 рр. Тому методи досліджень суттєво змінювалися на різних етапах. Для дослідження впливу водосховища на ґрунти узбережжя, перш за все на підтоплення, заболочування й ерозію ґрунтів використовувались стандартні методи ґрунтознавства. З 2010 року розпочато більш детальні маршрутні (наземні і водні) експедиційні дослідження з вивчення заростання водосховища гідрофітною та гігрофітною рослинністю з формуванням гідроморфних ґрунтів на островах водойми та її узбережжі. Використано методи дистанційного зондування Землі шляхом аналізу серій космічних знімків Ландсат-2, 4-5 та 7 для вивчення часових і просторових змін ландшафтів, а також геопросторове позиціонування пунктів спостережень GPS-приймачем GARMIN. Відзначена важлива роль спорудження дамб і насосних станцій для захисту низьких берегів водойми від затоплення, що однак, створило і суттєві проблеми під час експлуатації об’єкту із-за зростання цін на електроенергію. Приділена увага екологічним наслідкам забудови намитих земель в межах акваторії водойми, зокрема цвітінню й погіршенню якості води, а також – обмеженню здатності до пропуску екстремальних повеней і загрозі затопленню прилеглих територій. З використанням квадрокоптера досліджено характер ерозії й абразії високого правого берега переважно на дільниці від с. Гребені до с. Трахтемирів. Підкреслена роль мергельних глин у послабленні абразії берегів і показана їх вразливість до руйнування. Відзначена роль і розвиток ярів на узбережжі та їх участь у фрагментарному формуванні гідроморфних ландшафтів уздовж крутих кліфів. На низькому лівому березі відмічено переформування берегів на ділянці від с. Кийлів до Ржищівського полігону, де значні площі відведені під рибогосподарську, мисливську та рекреаційну діяльність, унаслідок чого заболоченість території зменшується. Закцентувано увагу на невизначеність проблеми перекачування води річки Трубіж у водосховище для захисту земель заплави від затоплення. Не рекомендовано використовувати кораблі типу «Ракета» для водного транспорту на цьому водосховищі із-за їх негативного впливу на абразію берегів
водосховище, ерозія, захист берегів, дистанційне зондування землі