Активність системи антиоксидантного захисту організму коропа за впливу стресових чинників та використання в годівлі розторопші плямистої

І. Грициняк, О. Дерень, М. Кориляк, Р. Паламарчук
Анотація

Інтенсифікаційні заходи під час вирощування коропа супроводжуються виникненням стресових чинників, що негативно впливає на продуктивні характеристики та функціональний стан органів і систем організму риб. Одним зі способів протидії їхнього негативного впливу на організм є стимулювання системи антиоксидантного захисту. Метою роботи є аналіз ефективності використання в годівлі коропа рослинної добавки з антиоксидантними властивостями ‒ розторопші плямистої: за оптимальних умов утримання (Дослід І) та за впливу поширених у рибництві стресових чинників, а саме: забруднення водного середовища біогенними елементами (Дослід 2) та такого ж забруднення у комплексі зі зниженням вмісту розчиненого у воді кисню (Дослід 3). У дослідженнях використано однорічків коропа, яких розділили на дослідні й контрольні групи в межах кожного з трьох варіантів досліду. Контрольні групи риб отримували комбікорм із вмістом протеїну 23 %. Коропу дослідних груп додатково до корму методом гранулювання ввели здрібнене насіння розторопші плямистої у кількості 5 %. Експериментальна годівля тривала 20 діб. Відповідно до загальноприйнятих у рибництві методів та мети експерименту, забезпечено фізико-хімічні параметри водного середовища. Проаналізовано показники пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності системи антиоксидантного захисту (САЗ) організму. Визначено, що за згодовування однорічкам коропа розторопші, за оптимальних умов вирощування, у м’язах дослідної групи спостерігається деяка тенденція до зростання активності каталази (на 14,6 %), а вміст СОД, ТБК-продуктів і дієнових кон’югатів перебуває на тому ж рівні, що і у контролі. У гепатопанкреасі рівень каталази, навпаки, дещо знижується відносно контролю, прослідковується тенденція до зниження ТБК-продуктів та на 75 % знижується вміст дієнових кон’югатів (р<0,05). За згодовування розторопші, за забруднення водного середовища біогенними елементами, у м’язах практично втричі зростає вміст СОД (р˂0,01). Активність каталази має тенденцію до зниження, а вміст ТБК-продуктів і дієнових кон’югатів ‒ до збільшення на 51 %. У гепатопанкреасі спостерігається тенденція до зниження усіх вищезазначених показників щдоо контрольної групи. Встановлено, що, за введення до корму розторопші в умовах комплексного впливу стрес-чинників, у м’язах коропа зростає вміст СОД (р˂0,001). У гепатопанкреасі дещо знижується вміст каталази і ТБК-продуктів (р˂0,01), зростає вміст СОД (р˂0,001) та дієнових кон’югатів (р˂0,001). Отже, антиоксидантні властивості розторопші плямистої, застосовуваної в годівлі коропа, є більш вираженими за наявності стрес-чинників середовища, порівняно з оптимальними умовами вирощування

Ключові слова

короп, годівля, розторопша плямиста, інтенсифікація виробництва, стрес-чинники, антиоксидантні ензими, пероксидне окиснення ліпідів

ЦИТУВАТИ
Hrytsyniak, І., Deren, О., Korilyak, М., & Palamarchuk, R. (2021). Activity of the antioxidant defense system of the carp organism under the influence of stress factors and the use of milk thistle in feeding. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 17(5),100-114. https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.05.010
Використані джерела
  1. Kharitonova, N.N. (1984). Biological bases of intensification of pond fish farming. Kyiv: Naukova dumka.
  2. Hrytsyniak, I.I., Hrynzhevskyi, M.V., Tretiak, O.M., Kiva, M.S., & Mruk, A.I. (2008). Farm fish farming. Kyiv: Herb.
  3. Shandruk, O.M. (2012). Influence of stress factors on fish productivity of ponds when growing different age groups of Ukrainian scaly carp and measures to prevent them. Fishery Science of Ukraine, 1, 42-52.
  4. Maslyanko, R.P., Oleksiychuk, I.I., & Podolskiy, A.I. (2001). Determination of factors of nonspecific resistance of cellular and humoral mechanisms in infectious diseases: Methodological recommendations for assessment and control of immune status of animals. Lviv.
  5. Vasileva, E.A. (1982). Clinical biochemistry of farm animals. Moscow.
  6. Romero, J., Feijoó, C.G., & Navarrete, P. (2012). Antibiotics in aquaculture — use, abuse and alternatives. In Health and Environment in Aquaculture (pp. 159-198). Rijeka: InTech. https://doi.org/10.5772/28157.
  7. Sherman, I.M. (1994). Pond fish farming. Kyiv: Urozhai.
  8. Hasan, M.R. (2001). Nutrition and feeding for sustainable aquaculture development in the third millennium. In R.P. Subasinghe, P. Bueno, M.J. Phillips, C. Hough, S.E. McGladdery, & J.R. Arthur (Eds.), Aquaculture in the Third Millennium. Technical Proceedings of the Conference on Aquaculture in the Third Millennium (pp. 193-219). Bangkok, Thailand: NACA, Bangkok and FAO, Rome. Retrieved from https://www.fao.org/3/ab412e/ab412e10.htm.
  9. Babych, A.O. (1997). Feed and medicinal plants in the XX–XXI centuries. Kyiv: Ahrarna nauka.
  10. Dovzhenok, I.A. (2008). On the question of the harmlessness of phytopreparations. Provisor, 2, 29-32.
  11. Kozak, T.I. (2012). Milk thistle — Silybum marianum (L) Gaert. Bulletin of Lviv National Agrarian University, 6, 86-93.
  12. Abenavoli, L., Capasso, R., Milić, N., & Capasso, F. (2010). Milk thistle in liver diseases: Past, present, future. Phytotherapy Research, 24(10), 1423-1432. https://doi.org/10.1002/ptr.3207.
  13. Kolesnyk, M.D., Semenov, S.O., Bankovska, I.B., & Trotskyi, M.Ya. (2007). Features of the chemical composition of milk thistle. Bulletin of Poltava State Academy, 1, 93-95.
  14. Pradhan, S.C., & Girish, C. (2006). Hepatoprotective herbal drug, silymarin from experimental pharmacology to clinical medicine. Indian Journal of Medical Research, 124(5), 491-504.
  15. Kurkin, V.A. (2003). Milk thistle — source of medicinal products (review). Chemical-Pharmaceutical Journal, 37, 27-41. https://doi.org/10.30906/0023-1134-2003-37-4-27-41.
  16. Zheltov, Yu.O. (2003). Methodological guidelines for conducting experiments on fish feeding. Fish Farming, 62, 23-28.
  17. Alekin, O.A. (1970). Fundamentals of hydrochemistry. Leningrad: Gidrometeoizdat.
  18. Water of fishery enterprises. General requirements and standards. (2006). SOU 05.01–37–385:2006. Standard of the Ministry of Agriculture of Ukraine. Kyiv: Ministry of Agricultural Policy of Ukraine.
  19. Privezentsev, Yu.A. (1971). Instructions for determining water quality in fish ponds. Moscow: Kolos.
  20. Stalnaja, I.D. (1977). Method for determining diene conjugation of unsaturated higher fatty acids. Modern Methods in Biochemistry, 63-64.
  21. Korobejnikova, E.N. (1989). Modification of determination of lipid peroxidation products in reaction with thiobarbituric acid. Laboratory Work, 7, 8-9.
  22. Dubinina, E.E., Salnikova, L.A., & Efimova, L.F. (1983). Activity and isoenzyme spectrum of superoxide dismutase of human erythrocytes and blood plasma. Laboratory Work, 10, 30-33.
  23. Koroljuk, M.A., Ivanova, L.I., & Majorova, I.G. Method for determining catalase activity. Laboratory Work, 1, 16-19.
  24. Bradford, M.M. (1976). A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding. Analytical Biochemistry, 72, 248-254.
  25. Plohinskij, H.A. (1969). Guide to biometrics for animal scientists. Moscow: Kolos.
  26. Rokitskiy, P.F. (1973). Biological statistics. Minsk: Vysheyshaya shkola.