Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Вплив технологічних заходів вирощування на розвиток кореневої системи та симбіотичну продуктивність еспарцету

Г. Демидась, І. Свистунова, Е. Лихошерст
Завантажити статтю
Анотація

Вагомим чинником інтенсифікації галузі кормовиробництва є вирощування багаторічних бобових трав, у тому числі, еспарцету. Метою досліджень було визначити вплив мінеральних добрив та інокуляції насіння на формування кореневої системи та симбіотичну продуктивність різних сортів еспарцету, вирощуючи його на зелений корм. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2016-2018 рр. на дослідному полі кафедри кормовиробництва, меліорації й метеорології, що розташоване у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» на чорноземі типовому малогумусному. За результатами проведених досліджень встановлено, що в середньому за три роки найбільшу кореневу масу – на рівні 52,7 т/га формував сорт еспарцету Аметист донецький за умови внесення повного мінерального добрива у нормі N45Р60К90 та проведення передпосівної інокуляції насіння препаратом ризоторфін. У рослин цього ж варіанту був відмічений і найбільш розвинений симбіотичний апарат – у фазі цвітіння загальна кількість бульбочок становила 126 шт./рослину, а їхня маса – 3,444 г/рослину. У наслідок формування потужної кореневої системи рослин та добре розвиненого симбіотичного апарату кількість біологічно фіксованого азоту під посівами еспарцету сорту Аметист донецький досягала 143 кг/га

Ключові слова

еспарцет, сорт, маса коренів, кількість та маса кореневих бульбочок, симбіотичний азот

ЦИТУВАТИ
Demydas, G., Svystunova, I., & Lyhosherst, Е. (2021). Influence of technological measures of growing on the root system development and symbiotic productivity of sainfoin. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 17(4),88-96. https://doi.org/dopovidi2021.04.008
Використані джерела
  1. Varlamova, K.A., Prykhodko, Ye.A., & Prykhodko, Yu.A. (2000). Model of field fodder production with the involvement of non-traditional fodder crops. Bulletin of Agricultural Science, 6, 77-80.
  2. Holoborodko, S.P., & Sakhno, H.V. (2013). Sainfoin: A scientific review. Kherson: Atlant.
  3. Ehorova, H.S., & Lemiakyna, P.M. (2003). Symbiotic nitrogen fixation in alfalfa crops. Feed Production, 1, 23-25.
  4. Kvitko, H.P., Polishchuk, I.S., Mazur, V.A., Protopish, I.H., Korniichuk, O.V., Hetman, N.Ya., & Demydas, H.I. (2013). Perennial grasses as a factor of stable development of agriculture in Ukraine. Agriculture, 85, 63-71.
  5. Posipanov, H.S. (1993). Biological nitrogen. Problems of ecology and vegetable protein. Moscow: TSKhA.
  6. Tarasenko, O.A. (2007). The efficiency of growing sainfoin in the first year of life, depending on the method of sowing and seeding rate. Bulletin of the Institute of Grain Agriculture of UAAS, 30, 112-114.
  7. Chapliak, S., & Podlesnyi, M. (2014). Sainfoin: Low-cost and drought-resistant. Grain, 117-123.
  8. Yatsenko, Ya.L. (1972). Sainfoin. Perennial herbs. In Sainfoin (pp. 119-149). Kyiv: Urozhai.
  9. Huyen, N., Desrues, O., Alferink, S., Zandstra, T., Verstegen, M., Hendriks, M., & Pellikaan, W. (2016). Inclusion of sainfoin (Onobrychis viciifolia) silage in dairy cow rations affects nutrient digestibility, nitrogen utilization, energy balance, and methane emissions. Journal of Dairy Science, 99(5), 3566-3577.
  10. Kaplan, M. (2011). Determination of potential nutritive value of sainfoin (Onobrychis sativa) hays harvested at flowering stage. Journal of Animal and Veterinary Advances, 10(15), 2028-2031.
  11. Kells, A. (2001). Sainfoin: An alternative forage crop for bees. Bee World, 82(4), 192-194.
  12. Scharenberg, A., Kreuzer, M., & Dohme, F. (2009). Suitability of sainfoin (Onobrychis viciifolia) hay as a supplement to fresh grass in dairy cows. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 22, 1005-1015.
  13. Simonnet, X. (2012). Cultivation of fodder plant sainfoin. Forum Kleinwiederkäuer. Petits Ruminants, 5, 6-8.