Мета. Провести оцінку генотипів люцерни кормового напряму використання за різних умов зволоження та виділити кращі, які б стабільно відтворювали високий рівень господарсько-цінних ознак для створення нових селекційних популяцій. Методи: польовий, порівняльний, математично-статистичний. Дослідження проводились упродовж 2017-2020 рр. Результати. Дослідження показали, що ознаки «висота рослин», «середньодобовий лінійний приріст» і «тривалість міжукісних періодів» є досить варіабельними, вони схильні до коливань за роками використання травостою, укосами й залежать від генетичних та біологічних особливостей популяцій люцерни й метеорологічних умов. Тривалість міжукісних періодів, настання укісної стиглості люцерни залежали від середньодобової температури (r = -0,93-0,982), тривалості сонячного сяйва (r = -0,18- 0,961) і довготи дня (r = 0,14- 0,666). Популяції люцерни різняться між собою за висотою, середньодобовим приростом за укосами, роками життя травостою. Максимальними показниками цих ознак характеризувались рослини на другий рік життя травостою, у третьому укосі з висотою 70,0-76,4 см, середньодобовим приростом 1,81-1,96 см за крапельного зрошення та у другому (відповідно 56,4- 67,4 см; 1,41-1,69 см) – в умовах природного зволоження. Висновки. Створення різних умов вирощування дає можливість виявити цінні генотипи з високою швидкістю лінійного приросту: сорт Елегія і популяції M.g./ П.п., L R/ H., А.r. d. для подальшої селекційної роботи
люцерна, генотип, висота рослин, середньодобовий приріст, тривалість міжукісних періодів, краплинне зрошення, природне зволоження, кормові цілі