Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Особливості розвитку популяцій люцерни за різних умов вирощування

А. Тищенко, О. Тищенко, Ю. Люта, О. Пілярська
Завантажити статтю
Анотація

 Мета. Провести оцінку генотипів люцерни кормового напряму використання за різних умов зволоження та виділити кращі, які б стабільно відтворювали високий рівень господарсько-цінних ознак для створення нових селекційних популяцій. Методи: польовий, порівняльний, математично-статистичний. Дослідження проводились упродовж 2017-2020 рр. Результати. Дослідження показали, що ознаки «висота рослин», «середньодобовий лінійний приріст» і «тривалість міжукісних періодів» є досить варіабельними, вони схильні до коливань за роками використання травостою, укосами й залежать від генетичних та біологічних особливостей популяцій люцерни й метеорологічних умов. Тривалість міжукісних періодів, настання укісної стиглості люцерни залежали від середньодобової температури (r = -0,93-0,982), тривалості сонячного сяйва (r = -0,18- 0,961) і довготи дня (r = 0,14- 0,666). Популяції люцерни різняться між собою за висотою, середньодобовим приростом за укосами, роками життя травостою. Максимальними показниками цих ознак характеризувались рослини на другий рік життя травостою, у третьому укосі з висотою 70,0-76,4 см, середньодобовим приростом 1,81-1,96 см за крапельного зрошення та у другому (відповідно 56,4- 67,4 см; 1,41-1,69 см) – в умовах природного зволоження. Висновки. Створення різних умов вирощування дає можливість виявити цінні генотипи з високою швидкістю лінійного приросту: сорт Елегія і популяції M.g./ П.п., L R/ H., А.r. d. для подальшої селекційної роботи

Ключові слова

люцерна, генотип, висота рослин, середньодобовий приріст, тривалість міжукісних періодів, краплинне зрошення, природне зволоження, кормові цілі

ЦИТУВАТИ
Tyshchenko, А., Tyshchenko, О., Lyuta, Y., & Piliarska, О. (2021). Features of alfalfa population development under different growing conditions. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 17(4),72-87. https://doi.org/dopovidi2021.04.007
Використані джерела
  1. Gasanenko, L.S., & Filatova, Ye.D. (1977). Breeding of alfalfa for resistance to frequent mowing in the early stages of development. Selection and Seed Production, 37, 6-10.
  2. Ivanov, A.I. (1980). Alfalfa. Moscow: Kolos.
  3. Popova, T.N., & Naydovich, V.A. (2011). The relationship of forage productivity with plant height and duration of the growing season of alfalfa in the arid Volga region. Vavilov Journal of Genetics and Breeding, 15(4), 794-799.
  4. Ignatyev, S.A., & Gryazeva, T.A. (2018). Results of alfalfa breeding for productivity. Grain Farming in Russia, 4(58), 64-66.
  5. Tucak, M., Popovi, S., Grljusic, S., Cupic, T., Kozumpik, V., & Simic, B. (2008). Variability and relationships of important alfalfa germplasm agronomic traits. Periodicum Biologorum, 110(4), 311-315.
  6. Shatskiy, I.M., Ivanov, I.S., Perepravo, N.I., et al. (2016). Selection and seed production of perennial grasses in the Central Black Earth region of Russia. Voronezh: OAO "Voronezhskaya oblastnaya tipografiya".
  7. Sagalbekov, U.M., Sepekpayev, N.A., & Makhanova, S.K. (2015). Variability of plant height of alfalfa cultivars in the second year of life, their relationship with economically valuable traits. Izvestia of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan, 2, 85-89.
  8. Volodina, I.A., Kazarin, V.F., & Abramenko, I.S. (2013). The results of the study of breeding samples of alfalfa (Medicago media, varia) in the conditions of the south of the forest-steppe of the Middle Volga region. In Innovative Development of the Agro-Industrial Complex in Russia - Dedicated to the 140th Anniversary of the Birth of G.K. Meister (pp. 44-50). Saratov.
  9. Kochetov, P.V. (2001). Study of genetic plant resources of alfalfa under irrigation conditions in the Lower Volga region and their energy value.
  10. Lazarev, N.N., Sadovskiy, A.N., & Potapov, A.A. (2012). Productivity of alfalfa varieties (Medicago L.) on sod-podzolic soil in the Moscow region. Feed Production, 23-24.
  11. Makhanova, S.K. (2015). Study of alfalfa source materials in the conditions of Northern Kazakhstan.
  12. Gryazeva, T.V. (2005). Breeding of alfalfa and sainfoin in the Rostov region.
  13. Chesnokov, I.M. (2010). Comprehensive study of the gene pool of alfalfa for the creation of productive varieties in the conditions of the Rostov region.
  14. Nan, L., Nie, Z., Zollinger, R., & Guo, Q. (2019). Evaluation of morphological and production characteristics and nutritive value of 47 lucerne cultivars/lines in temperate Australia. Plant Production Science, 22(4), 490-500. https://doi.org/10.1080/1343943X.2019.1608835.
  15. Popovic, S., Cupic, T., Grljusic, S., & Tucak, M. (2007). Use of variability and path analysis in determining yield and quality of alfalfa. In Breeding and Seed Production for Conventional and Organic Agriculture. Proceedings of the XXVI Meeting of the EUCARPIA Fodder Crops and Amenity Grasses Section, XVI Meeting of the EUCARPIA Medicago spp Group (pp. 95-99). Perugia, Italy: European Association for Research on Plant Breeding (EUCARPIA).
  16. Robins, J.G., Bauchan, G.R., & Brummer, E.C. (2007). Genetic mapping forage yield, plant height, and regrowth at multiple harvests in tetraploid alfalfa (Medicago sativa L.). https://doi.org/10.2135/cropsci2006.07.0447.
  17. Kakaei, M., & Mazahery-Laghab, H. (2015). Study of genetic diversity, heritability and the correlation of different traits in alfalfa (Medicago sativa L.) related to alfalfa weevil (Hypera postica Gyll.) damage in alfalfa germplasm. Journal of Plant Genetic Researches, 2(1), 63-76. https://doi.org/10.29252/pgr.2.1.63.