У статті розглядаються питання застосування стимулятору росту гібереліну для можливого керування процесами розвитку вегетативного міцелію видів їстівних грибів, що дуже мало представлені на споживчому ринку України. Метою дослідження було вивчення характеру впливу гібереліну на культуральні та ростові ознаки вегетативного міцелію штамів роду Pleurotus, що відносяться до середньо- та повільнозростаючих, на агаризованих живильних середовищах. Об’єктами дослідження були промислові штами Pleurotus pulmonarius (Fr.) Quél. (штам ІВК–230) (середньозростаючий), Pleurotus eryngii (DC.) Quél. (штам ІВК–2011 та ІВК–1972) (повільнозростаючі), отримані із Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Проводили поверхневе культивування у чашках Петрі на агаризованих живильних середовищах: кукурудзяному агарі, агарі з меленого лушпиння соняшника, глюкозо-амонійному та глюкозо-аспарагіновому агарі з різними концентраціями гібереліну (1, 10, 50, 100 мг/дм3). Було встановлено скорочення лаг-фази росту міцелію на середовищах з гібереліном у середньому від 8 до 18 %, збільшення середньої швидкості радіального росту міцелію від 16,8 до 57,9 % – для P. pulmonarius, і від 10,5 до 60 % – для штамів P. eryngii, підвищення фенолоксидазної активності міцелію. Найбільш ефективними концентраціями гібереліну виявлено 10 і 50 мг/дм3, що підтверджує дані інших дослідників, встановлені раніше для Pleurotus ostreatus
Pleurotus pulmonarius, Pleurotus eryngii, гіберелін, лаг-фаза, середня швидкість радіального росту міцелію, фенолоксидази