На сьогодні проблема екологічної безпеки водних об’єктів актуальна, у першу чергу, для басейнів малих і середніх річок, які є виразними індикаторами стану довкілля. Однією з них є р. Трубіж, водні ресурси якої формуються в антропогенно-змінених умовах осушувально-зволожувального комплексу Трубізької меліоративної системи, а також є приймачами стоків від точкових і дифузних джерел. Отже, виникає необхідність постійного контролю екологічного стану річки, якість води в якій є наслідком антропогенної діяльності на водозборі. Метою роботи є комплексне оцінювання екологічного стану р. Трубіж за сучасних умов формування якості води. Аналіз проведено з використанням офіційних даних державного моніторингу якості води за 2015-2019 рр. та власних досліджень за 2015-2016 рр. Розглянуто дані з 7 пунктів спостережень, розташованих у напрямку течії від витоку до гирла (на межі Броварського з Баришівським районом; смт Баришівка – 1 км вище та 0,9 км нижче селища; м. Переяслав-Хмельницький – 0,5 км вище та 1 км нижче міста; гирло р. Альта та р. Трубіж). Використані методи – аналітичні (визначення показників якості води за загальноприйнятими стандартизованими методиками); аналіз, систематизація та узагальнення бази даних моніторингу; метод розрахунку інтегральних блокових індексів та комплексного екологічного індексу якості води. Встановлено, що за п’ятирічний період (2015-2019 рр.) за найгіршими значеннями комплексного екологічного індексу (ІЕ найг 4,2) води характеризуються як «задовільні», «слабко забруднені» ІІІ класу якості 4 категорії. У 2018 і 2019 рр. спостерігалося погіршання якості води на одну категорію (ІІІ клас якості 5 категорія) – «посередні», «помірно забруднені» води. Це обумовлено комплексом умов природно-кліматичного (недостатня кількість опадів та підвищення температури повітря) та антропогенного характеру (забруднення води, несанкціонований забір поверхневих вод, перешкоджання стоку тощо). Відмічено, що для Трубежа характерне стабільне рівномірне просторове забруднення води. Найбільші величини ІЕ зафіксовані в районі впливу смт Баришівка (ІЕ найг. 3,7-3,8) і м. Переяслав-Хмельницький в створах: гирло р. Альта (ІЕ найг. 4,0) і гирло р. Трубіж (ІЕ найг. 3,7). Якість води в цих пунктах спостережень відповідала ІІІ класу 4 категорії й характеризувалася в цілому як «задовільна», «забруднена». В загальному погіршання якості води викликане забрудненням органічними речовинами (за показником біхроматної окиснюваності (IV клас, 6 категорія), БСК5 (ІІІ клас, 5 категорія), сполуками азоту (амонійним, нітритним та нітратним) – V клас, 7 категорія) і сполуками фосфору (фосфор фосфатів – ІІІ клас, 5 категорія), залізом загальним і хромом загальним – ІІІ клас, 5 категорія, фенолами і СПАР – ІV клас, 6 категорія. Отже, однією із головних причин деградації річки є антропогенна зумовленість її розвитку як результат впливу урбанізованих і сільськогосподарських територій. Отримані дані відкривають перспективу продовження робіт з контролю і оцінки екологічного стану водних екосистем р. Трубіж для подальшої розробки науково обґрунтованих рекомендацій, необхідних для прийняття управлінських рішень у галузі збалансованого використання і охорони вод й відновлення водних екосистем басейну р. Трубіж
Трубіж, екологічний стан, якість води, інтегральні індекси, пріоритетні показники, забруднення