Мінливість елементів структури врожаю та врожайність сортів пшениці озимої залежно від передпосівного калібрування насіннєвого матеріалу

М. Кулик, О. Онопрієнко, Н. Сиплива, А. Гайдай
Анотація

У статті обґрунтовано необхідність удосконалення елементів технології вирощування сортів пшениці м’якої озимої, з урахуванням крупності насіннєвого матеріалу та погодних умов вегетаційного періоду культури. Визначено, що поряд із сортовими властивостями використання для сівби попередньо підготовленого насіння має вплив на його посівні властивості, польову схожість, ріст та розвиток рослин, формування ними елементів продуктивності та урожайність зерна. Дослідження проведено на п’яти зареєстрованих сортах пшениці м’якої озимої 'Царичанка', 'Кармелюк', 'Сидір Ковпак', 'Диканька' та 'Санжара' в агрокліматичній зоні центральної частини Лісостепу України. Результатими досліджень встановлено, що найвищу польову схожість насіння мають сорт 'Кармелюк' за сівби мілкою і середньою фракцією насіння (відповідно 94 і 90%), та сорт 'Диканька' – сівба середньою та крупною фракцією (відповідно 95 і 86 %). Відсоток схожості насіння сортів 'Царичанка', 'Санжара' знаходиться майже на одному рівні 82 і 89 відповідно. Показники елементів структури колосу були найвищими у сортів 'Кармелюк' – 30,5 шт зерен в колосі, за його маси в колосі 0,86 г, 'Диканька' – 30,6 шт зерен в колосі, за його маси в колосі 0,87 г. Використання насіння середньої фракцій за сівби забезпечило найвищий урожай у сортів 'Кармелюк', 'Диканька' що становив 4,7 т/га. За сівби насінням крупної фракції найвищий показник урожайності отримали сорти 'Диканька' та 'Санжара' – 4,8 і 4,9 т/га відповідно

Ключові слова

елементи продуктивності, пшениця м’яка озима, схожість насіння, урожайність, фракція насіння

ЦИТУВАТИ
Kyluk, M., Onoprienko, O., Syplyva, N., & Gaidai, A. (2020). Variability of elements of yield structure and yield of winter wheat varieties depending from pre-sowing calibration. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 16(5). https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.05.007
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації