Продуктивність гібридів соняшника залежно від густоти посіву та ширини міжряд

C. Шакалій, A. Баган, О. Бараболя
Анотація

Взаємовідносини рослин у посіві – це конкурентні взаємовпливи на використання ними факторів життя, зокрема світла, води, мінеральних сполук азоту, фосфору, калію та інших елементів. Норма висіву насіння – керований фактор, який істотно впливає на взаємовідносини рослин у посіві. У розрідженому посіві створюються більш сприятливі умови для росту і розвитку рослин, повніше реалізується їх потенційна продуктивність: більше закладається квіток у кошику, менша пустозерність, крупніші сім'янки. З агрономічної точки зору оптимальною площею живлення вважається така, яка забезпечує отримання з гектара максимального урожаю основної продукції культури за високої її якості і найменших затратах праці та матеріальних засобів. Метою роботи було вивчити вплив густоти посіву і ширини міжрядь на ріст, розвиток, урожайність і якість врожаю гібридів соняшника. Виявлення залежностей впливу способу сівби та густоти посіву на процеси росту, розвитку, формування урожайності та якості насіння гібридів соняшника. Для гібридів Заграва та Український F1 оптимальною виявилася густота посіву 70 тис. рослин/га, врожайність насіння становила 3,76 і 3,79 т/га. Збільшення густоти посіву до 90 тис. рослин/га зумовило зниження врожайності у гібрида Український F1 — на 0,35, гібрида Заграва — на 0,45 т/га в порівнянні з контрольним варіантом (70 тис. рослин/га). Досліджувані гібриди виявилися досить пластичними; врожайність насіння по роках коливалися в межах 3,18–3,79 т/га Перспективно вирощувати гібриди соняшника з густотою посіву 70 тисяч рослин на гектар із міжряддями 70 см, за якої вдається провести якісний догляд за посівами

Ключові слова

гібриди, соняшник, способи сівби, густота посіву, урожайність, маса 1000 зерен, лушпинність

ЦИТУВАТИ
Shakaliy, S., Bahan, A., & Barabolia, О. (2019). Productivity of sunflower hybrids depending on cultivation density and interlines width. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 15(5),24-33. https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.05.003
Використані джерела

Використані джерела в процесі публікації