У сучасному промисловому молочному скотарстві повна реалізація генетичного потенціалу тварин залишається складним викликом. На практиці фактична продуктивність часто не відповідає теоретичним розрахункам через технологічні похибки, невраховані чинники середовища та приховані порушення в системі забезпечення тварин поживними речовинами. Це обумовлює необхідність впровадження системного аудиту як інструменту оперативного контролю та корекції виробничих процесів. Мета роботи полягала у теоретичному та методологічному обґрунтуванні комплексного протоколу проведення аудиту системи годівлі для виявлення технологічних розбіжностей, а також у створенні концептуальної моделі для організації експериментальних досліджень та коректної інтерпретації їхніх результатів. Дослідження було засноване на системному підході до оцінки всього ланцюга годівлі. Використано методи порівняльного аналізу, зоотехнічного контролю та інтерпретації біохімічних показників стану організму, зокрема рівня сечовини в молоці. Розроблено детальний алгоритм аудиту, що складається із шести послідовних кроків. На першому етапі проводиться ретельний аналіз поточної ситуації через порівняння розрахункових раціонів із фактичними даними продуктивності та показниками відтворення. Паралельно здійснена оцінка якості кормів, що охоплює аудит умов їхнього зберігання, технологій консервації та вивчення фізико-хімічних властивостей інгредієнтів. Наступний блок зосереджений на операційних процесах приготування та роздавання кормосуміші: контролюється точність завантаження, час змішування та рівномірність розподілу компонентів. Моніторинг споживання передбачав аналіз поведінки тварин, оцінку обсягу залишків та виявлення сепарації часток корму. Заключні етапи включали оцінку фізіологічного стану поголів’я, зокрема кондиції тіла, наповнення рубця та інтенсивності жуйки. Завершувався аудит комплексною інтерпретацією складу молока. Особливу увагу приділено використанню показника сечовини як індикатора ефективності використання білка та енергії, що дозволяє оперативно коригувати годівлю. Впровадження протоколу дозволяє фахівцям ідентифікувати «вузькі місця» у виробничому циклі, знизити витрати кормів на одиницю продукції, попередити розвиток метаболічних порушень та забезпечити максимальну реалізацію біологічних можливостей високопродуктивного стада
технологічний контроль; сечовина молока; конверсія корму; фізіологічний стан, біологічний потенціал; управлінський алгоритм; якість молочної сировини