Військові дії значно впливають на ґрунтовий покрив, що має серйозні наслідки для екології та продовольчої безпеки. Метою дослідження було проаналізувати зміни в агрохімічних та геохімічних характеристиках ґрунтів внаслідок військових дій 2022 року в Україні. Дослідження фокусувалось на території села Калинівка Фастівського району Київської області на дослідній ділянці місця виливу нафтопродуктів. На основі порівняння емпіричних лабораторних даних (2024 р.) – з модельованими станами доєскалаційного періоду (2021 р.) та періоду гострого впливу (2022 р.) – розкрито багатофакторний характер воєнного впливу на деградацію ґрунтів. Встановлено, що домінуючим фактором руйнування є не хімічна контамінація, а глибоке фізичне порушення ґрунтового профілю: інверсія горизонтів, ущільнення та «скальпування» родючого шару, що сукупно описується терміном «бомботурбація». Проведено детальний кореляційний аналіз, який кількісно підтвердив гіпотезу інверсії: виявлено сильну позитивну кореляцію (r ≈ +0.94) між глибиною та концентрацією важких металів (Cr), що є аномальним для природних умов. Це явище, разом із критично низьким вмістом гумусу та аномальним розподілом нафтопродуктів, свідчить про поховання початково забрудненої денної поверхні. Аналіз часової динаміки виявив феномен «роз’єднаного відновлення», за якого швидка біодеградація органічних полютантів контрастує зі стійкістю фізичних пошкоджень та забруднення важкими металами. В роботі підкреслено, що ігнорування фізичної складової деградації та спроби ведення сільського господарства за традиційними схемами неминуче призведуть до посилення екологічних ризиків та подальшої втрати аграрного потенціалу. Результати дослідження можна використати для розробки стратегій відновлення ґрунтів на постраждалих територіях України, що сприятиме зниженню екологічних ризиків і відновленню аграрного потенціалу
деградація ґрунтів; воєнний конфлікт; бомботурбація; важкі метали; нафтопродукти; інверсія профілю; кореляційний аналіз