Актуальність дослідження обумовлена підвищенням фітосанітарних ризиків через інтенсифікацію землекористування та скорочення ротації культур. Мета роботи полягала у визначенні видового складу та популяційної структури грибних патогенів, що уражують коренеплоди буряка під час вегетації та зберігання. Дослідження проводили на базі виробничих полів приватного підприємства «Західний Буг» із використанням стандартних мікологічних методів (ізоляція, морфологічна ідентифікація, підрахунок частоти трапляння видів). Встановлено видовий склад основних збудників кагатних гнилей цукрового буряка у короткоротаційних сівозмінах Західного Лісостепу України, серед яких домінують гриби роду Fusarium. Визначено, що у короткоротаційних сівозмінах домінують п’ять видів фітопатогенних грибів: Fusarium oxysporum (30 %), F. solani (18 %), Phoma betae (19 %), Rhizoctonia solani (13 %) та Botrytis cinerea (10 %). Загальна частка роду Fusarium становила близько 48 % усіх ізолятів, що свідчить про його провідну роль у розвитку кореневих і кагатних гнилей. Виявлено значну морфологічну мінливість ізолятів, зокрема варіювання пігментації колоній та інтенсивності спороношення, що підтверджує високу екологічну пластичність патогенів. Показано, що найвищу частоту ізоляції мали види F. oxysporum та Phoma betae, тоді як B. cinerea траплялася переважно в умовах підвищеної вологості. Отримані результати свідчать про зростання фітопатогенного навантаження у коротких сівозмінах і формування стабільних популяцій грибів із високим адаптаційним потенціалом. Обґрунтовано необхідність для розробки інтегрованих систем захисту цукрового буряка, спрямованих на зниження фітопатогенного навантаження в коротких ротаціях. Отримані результати можуть бути використані при плануванні сівозмін, удосконаленні технологій зберігання та впровадженні біологічних засобів контролю (антагоністів Trichoderma spp.)
зберігання коренеплодів, біологічний контроль, мікологічний аналіз, Fusarium oxysporum, Phoma betae, Rhizoctonia solani