Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Ріст і розвиток сортів вігни спаржевої залежно від густоти рослин

Ірина Бобось, Олександр Комар, Оксана Топчій
Завантажити статтю
Анотація

Ріст, розвиток і продуктивність вігни овочевої залежать від ґрунтово-кліматичних умов та технології вирощування, зокрема, від оптимальної густоти стояння, яка потребує наукового обґрунтування в умовах Правобережного Лісостепу України. Мета досліджень полягала у вивченні особливостей росту та розвитку вігни в залежності від густоти стояння для оптимізації продуктивності сортів. Методи дослідження: польові – для вивчення елементів технології вирощування; статистичні – для оцінки достовірності отриманих результатів. У дослідженні, проведеному в 2014-2016 роках, вивчали вплив густоти стояння на два сорти вігни овочевої («У-тя-Контоу», «Кафедральна») за чотирма схемами вирощування (70×10 см, 70×25 см, 70×40 см, 70×50 см). З’ясувалося, що густота стояння значно впливає на ріст, розвиток, фенологію та продуктивність вігни. Польова схожість коливалась від 80,0 % до 85,1 % у мажах досліджуваних варіантів. Відмічено, що збільшення норми висіву зменшувало польову схожість насіння сортів. Серед сортів спостерігалися відмінності за відсотком збереження рослин протягом вегетаційного періоду. Екстремальні значення цього показника коливалися від 83,6 % до 87,8 % у сорту «У-Тя-Контоу», а у сорту «Кафедральна» – від 87,7 % до 91,0 %. За густоти стояння рослин 29-36 тис. рослин/га початок цвітіння у сортів спостерігався пізніше (24-27.06). Крім того, фази початку цвітіння й дозрівання плодів спостерігався раніше на 2-3 дні порівняно з контролем. Період від початку сходів до цвітіння тривав 46-51 днів. У сортів «У-тя-Контоу» та «Кафедральна» біологічна стиглість спостерігалася 27 та 22 серпня, відповідно, з густотою рослин 29-36 тис. рослин/га. Найбільш скоростиглими виявилися рослини у загущених посівах – 143 тис. шт./га, де тривалість вегетаційного періоду сортів становила 135-141 день. Результати досліджень можуть бути цінними для практичного використання овочівниками; селекціонерами; спеціалістами, що цікавляться питаннями вирощування, зберігання та переробки овочів

Ключові слова

схеми сівби, польова схожість, ступінь виживання рослин, фази росту та розвитку, технічна стиглість, боби

ЦИТУВАТИ
Bobos, I., Komar, O., & Topchii, O. (2024). Growth and development of asparagus bean varieties about plant density. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 20(5),9-20. https://doi.org/10.31548/dopovidi/5.2024.09
Використані джерела

[1] Adigun, J.A., Adeyemi, O.R., Daramola, O.S., & Olorunmaiye, P.M. (2020). Response of cowpea (Vigna unguiculata, L., Walp) to inter-row spacing and weed competition. Agricultura Tropica et Subtropica, 53(2), 73-79. doi: 10.2478/ats-2020-0008.

[2] Animasaun, D.A., Oyedeji, S., Azeez, Y.K., Mustapha, O.T., & Azeez, M.A. (2015). Genetic variability study among ten cultivars of cowpea (Vigna unguiculata L. Walp) using morpho-agronomic traits and nutritional composition. Journal of Agricultural Sciences, 10(2), 119-130. doi: 10.4038/jas.v10i2.8057.

[3] Bastos, L.M., et al. (2020). Winter wheat yield response to plant density as a function of yield environment and tillering potential: A review and field studies. Frontiers in Plant Science, 11, article number 54. doi: 10.3389/fpls.2020.00054.

[4] Bergamaschi, H., & Bergonci, J.I. (2017). As plantas e o clima: Princípios e aplicações. Lisbon: Agrolivros.

[5] Bobos, I.M., Sych, Z.D., & Komar, O.O. (2023a). Recommendations for the cultivation of asparagus cowpea (Vigna unguiculata (L.) Walp. and ubip. and equipedalia (L.) Verdc.). Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.

[6] Bobos, I.M., Sych, Z.D., & Komar, O.O. (2023b). Asparagus cowpea: Source collection material and cultivation technologies. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.

[7] Bondarenko, G.L., & Yakovenko, K.I. (Eds.). (2001). Methodology of experimenting in vegetable farming and melon growing. Kharkiv: Osnova.

[8] Cardoso, M.J., Melo, F.D.B., & Ribeiro, V.Q. (2018). Population density on cowpea cultivars with different growth habits in the Matopiba region. Revista Caatinga, 31, 235-239. doi: 10.1590/1983-21252018v31n127rc.

[9] Chen, R.F., Ji, M.F., Guan, J.W., & Deng, J.M. (2015). Advances and prospects in plant symmetric and asymmetric competition. Chinese Journal of Plant Ecology, 39(5), 530-540. doi: 10.17521/cjpe.2015.0051.

[10] Convention on Biological Diversity. (1992). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.

[11] Convention on the Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. (1973). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_129#Text.

[12] François, E., Jacob, K., N’guessan, K., & Justin, K. (2022) Influence of the Year and growing area on maize (Zea mays L.) production in the Central and North-Central zones of Côte d’Ivoire (Departments of Bouake and Katiola). American Journal of Plant Sciences, 13, 1116-1125. doi: 10.4236/ajps.2022.138075.

[13] Giridhar, K., Raju, P.S., Pushpalatha, G., & Patra, C. (2020). Effect of plant density on yield parameters of cowpea (Vigna unguiculata L.). International Journal of Chemical Studies, 8(4), 344-347. doi: 10.22271/chemi.2020.v8.i4f.10090.

[14] Gnamien, Y.G., Nanti, B.T.J.-I., Kouassi, N.J., Kouame, N., Ayolié, K., & Kouadioс, Y.J. (2023). Influence of seeding density on agronomic parameters of cowpea (Vigna unguiculata L.) accession grown in Daloa, west center of Côte d’Ivoire. GSC Biological and Pharmaceutical Sciences, 22(3), 039-048. doi: 10.30574/gscbps.2023.22.3.0102.

[15] Gustiningsih, D., Purnamawati, H., Lubis, I., & Syukur, M. (2023). Number of seeds and fertilization affect the morphophysiological characters and production of cowpea. Ecology Journal, 5(1), 19-26. doi: 10.59619/ej.5.1.4.

[16] Hatfield, J.L., & Prueger, J.H. (2015). Temperature extremes: Effect on plant growth and development. Weather and Climate Extremes, 10, 4-10. doi: 10.1016/j.wace.2015.08.001.

[17] Ishikawa, H., Batieno, B.J., Fatokun, C., & Boukar, O. (2022). A high plant density and the split application of chemical fertilizer increased the grain and protein content of cowpea (Vigna unguiculata) in Burkina Faso, West Africa. Agriculture, 12(2), article number 199. doi: 10.3390/agriculture12020199.

[18] Kouam, E.B., Ngompe-Deffo, T., Anoumaa, M., & Pasquet, R.S. (2018). Preliminary study on character associations, phenotypic and genotypic divergence for yield and related quantitative traits among cowpea landraces (Vigna unguiculata) from the Western Highland Region of Cameroon. Open Agriculture, 3(1), 84-97. doi: 10.1515/opag-2018-0009.

[19] Monteiro, M.M.D.S., Bastos, E.A., Cardoso, M.J., Andrade, A.S.D., & Ribeiro, V.Q. (2017). Effect of water regimes and plant densities on cowpea production. Pesquisa Agropecuária Tropical, 47, 432-439. doi: 10.1590/1983-40632017v4747908.

[20] Nderi, L.M. (2020). Effect of different spacing intervals on growth and yield of cowpeas varieties in Kilifi County, Kenya. (Doctoral Dissertation, Kenya Methodist University, Nairobi, Kenya).

[21] Nevhulaudzi, T., Ntushelo, K., & Kanu, S.A. (2020). Growth and nutritional responses of cowpea (cv. Soronko) to short-term elevated temperature. HortScience, 55(9), 1495-1499. doi: 10.21273/HORTSCI15132-20.

[22] Nleya, T., Schutte, M., Clay, D., Reicks, G., & Mueller, N. (2020). Planting date, cultivar, seed treatment, and seeding rate effects on soybean growth and yield. Agrosystems, Geosciences & Environment, 3(1), article number e20045. doi: 10.1002/agg2.20045.

[23] Oliveira, S.D., Andrade Júnior, A.S., Ribeiro, V.Q., Brito, R.R., & Carvalho, M.W. (2015). Interação de níveis de água e densidade de plantas no crescimento e produtividade do feijão-caupi. Teresina, PI. Irriga, 20(3), 502-513.

[24] Oroka, F.O. (2017). Mineral fertilizer and inter-row spacing effects on vegetative growth, nodulation and dry matter yield of cowpea (Vigna unguiculata L. walp). International Journal of Agriculture and Rural Development, 20(2), 3066-3073.

[25] Osipitan, O.A. (2017). Weed interference and control in cowpea production: A review. Journal of Agricultural science, 9(12), 11-20. doi:10.5539/JAS.V9N12P11.

[26] Rao, N.G. (2018). Statistics for agricultural sciences (2nd ed.). Hyderabad: BS Publications

[27] Schmidt, D., Zamban, D.T., Prochnow, D., Caron, B.O., Souza, V.Q., Paula, G.M., & Cocco, C. (2017). Caracterização fenológica, filocrono e requerimento térmico de tomateiro italiano em dois ciclos de cultivo. Horticultura Brasileira, 35(1), 89-96. doi: 10.1590/S0102-053620170114.

[28] Soratto, R.P., Matoso, A.O., Gilabel, A.P., Fernandes, F.M., Schwalbert, R.A., & Ciampitti, I.A. (2020). Agronomic optimal plant density for semiupright cowpea as a second crop in southeastern Brazil. Crop Science, 60(5), 2695-2708. doi: 10.1002/csc2.20232.

[29] Tehulie, N.S., Fikadu, T., & Purba, J.H. (2021). Response of mungbean [Vigna radiata (L.) Wilczek] varieties to plant spacing under irrigation at Gewane, Northeastern Ethiopia. Agro Bali: Agricultural Journal, 4(1), 1-14. doi: 10.37637/ab.v4i1.613.

[30] Yalombe, N.G., Tshinyangu, K.A, Tshibanda, J.G, Mwamba, T., Lumpungu, K.C., & Yalombe, Y.Y. (2018). Effects of number of plants per stake with equity of planting density on cowpea yield in Mbujimayi, DRC. Journal of Animal & Plant Sciences, 36(1), 5825-5832.

[31] Yannick, U.S., Kidiata, M., Patrick, K.A.K., Luciens, N.K., & Louis, B.L. (2014). Effects of planting dates and spacing on growth and yield of cowpea (Vigna unguiculata L. Walp) in Lubumbashi, DR Congo. International Journal of Innovation and Applied Studies, 6(1), 40-47.

[32] Zaki, H.E., & Radwan, K.S. (2022). Estimates of genotypic and phenotypic variance, heritability, and genetic advance of horticultural traits in developed crosses of cowpea (Vigna unguiculata [L.] Walp). Frontiers in Plant Science, 13, article number 987985. doi: 10.3389/fpls.2022.987985.