Багаторічним бобовим травам належить провідна роль у вирішенні проблеми кормового білка. Крім того, завдяки біологічній фіксації атмосферного азоту вони в сучасних умовах є основою біологічного землеробства. Серед ряду багаторічних трав на належну увагу заслуговує еспарцет посівний, який характеризується сталою врожайністю зеленої маси, значно меншою вибагливістю до родючості ґрунтів, а також гарним медоносом та лікарською рослиною. Стаття присвячена обговорення результатів впливу формування урожайності зеленої маси та сухої речовини еспарцету посівного залежно від впливу елементів технології. Найвища урожайність зеленої маси та сухої речовини за 2 укоси сформувалась перед скошуванням у фазу бутонізація-початок цвітіння за норми висіву 6 млн шт./га, ширини міжрядь 30 см та удобрення N30P60K90, що становила відповідно зеленої маси 43,4 т/га і сухої речовини 11,0 т/га. Нами встановлено, що вплив досліджуваних факторів був не однаковим. Найвищі показники врожайності встановлено за норми висіву 6 млн шт./га, збільшення до 7 млн шт./га або зменшення до 5 млн шт. га сприяли зниженню урожайності. Найменші показники врожайності відмічені на контролях за норми висіву 5 млн шт./га – 37,1 т/га і суха речовини 8,1т/га. Найвищі за норми висіву 6 млн шт./га – 38,4 т/га і суха речовина 8,7 т/га. Збільшення норми висіву до 7 млн шт./га не підвищувало врожайність, а призводило до її деякого зниження – 37, 8 т/га і суха речовина 8,6 т/га. Не менш важливим виявився фактор удобрення. При додаванні азоту до фосфорно-калійних добрив N30 P60 K90 нами зафіксована найвища врожайність 43,4 т/га і сухої маси 11,0 т/га. При збільшення азоту до N45 P60 K90 врожайність зеленої маси залишалася на тому ж рівні проте вміст сухої речовини дещо зменшився – 10,8 т/га
урожайність, суха речовина, еспарцет посівний, норми висіву, способи сівби, удобрення
[1] Yeshchenko, V.O. (Ed.). (2014). Basics of scientific research in agronomy. Vinnitsa: Edelweiss and K.
[2] Tarasenko, O.A. (2007). The efficiency of growing asparagus in the first year of life depends on the method of sowing and the rate of seed sowing. Bulletin of the Institute of Grains of the State University of Ukraine, 30. 112-114.
[3] Demidas, G.I., Svystunova, I.V., & Lyhosherst, E.S. (2018). The intensity of growth of the vegetative mass of safflower depending on the species composition and mineral nutrition. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: Agronomy, 294, 16-24.
[4] Rudnytskyi, B.O. (2003). Improvement of elements of technologies for growing legumes for fodder and seeds. Fodder and Fodder Production, 51, 43-51.
[5] Gudyma, A.D. (2004). Influence of trace elements on the growth, development and yield of the green mass of safflower. Bulletin of Agricultural Science, 33.
[6] Demidas, G.I., Kvitko, G.P., & Tkachuk, O.P. (2013). Perennial legumes as a basis for natural intensification of fodder production. Kyiv: Nilan Ltd.
[7] Antipova, L.K., Tsurkan, N., Adamovics, A., & Poiša, L. (2018). Perennial grasses are an important component of ecological agriculture and fodder production. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 4, 35-41.
[8] Kovalenko, V.P. (2020). Agrobiological basis of increasing the productivity of perennial legumes in different soil and climatic zones of Ukraine. (Doctoral thesis, Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Kherson, Ukraine).
[9] Kovalenko, V.P., & Boyko, M.I. (2023). Study of the diversity of genetic resources of seed alfalfa depending on growing conditions. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine, 243, 66-72.
[10] Demidas, G.I., Lykhosherst, E.S., & Svystunova, I.V., (2017). Asparagus – a promising crop in fodder production. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series: Agronomy, 269, 17-23.