Наведено результати досліджень гідрохімічного стану дослідних водойм, які в повній мірі відповідають характеру забруднення. Відмічено істотне підвищення концентрації амонійного азоту у воді р. Рось в районі с. Городище, с. Пилипча та у воді р. Протока в районі с. Піщана порівняно з р. Рось поблизу дендропарку Олександрія. Також спостерігається перевищення норм концентрації нітрит-іонів у воді в р. Протока поблизу с. Піщана порівняно з іншими дослідними ділянками, що свідчить про свіже забруднення водойми. У воді р. Рось в районі с. Городище, с. Пилипча та у воді р. Протока в районі с. Піщана вміст нітрат-іонів був вище порівняно з р. Рось (біля дендропарку Олександрія), що є наслідком постійного потрапляння змивів з сільськогосподарських угідь, які є прилеглими територіями до цих ділянок. Досліджено рівень забруднення деяких ділянок р. Рось та р. Протока за виживаністю (життєздатністю) ікри, що розвивається, та личинок коропа і білого товстолобика. Аналіз результатів біотестування ступеню токсичності води з цих водойм показав, що життєздатність ікри у воді з ділянок, які знаходились біля с. Пилипча і с. Піщана була дещо більшою, ніж у ікри, яка інкубувалась у воді з району біля с. Городище та дендропарку Олександрія. Зниження виживаності ембріонів риб (с. Городище і дендропарку Олександрія) опосередковано пов’язане з вищою концентрацією фосфат-іонів у воді відібраній на цих ділянках. За таких умов можливе зростання чисельності бактеріоплактону, яке порушує кисневий режим у середовищі і призводить до негативних наслідків. У найбільш забрудненій воді біля с. Піщана та с. Городище виживаність личинки коропа була нижчою, ніж у воді біля дендропарку Олександрія та с. Пилипча. Це свідчить про те, що на личинкових стадіях розвитку риби найбільш вразливі до токсичного середовища. Відмічено, що концентрація фосфору фосфатів ділянки р. Протока біля с. Піщана була мінімальна відносно інших дослідних точок відбору проб. Тому особлива роль в токсичному впливі на життєздатність личинок риб відводиться присутності у воді неорганічного азоту. Надмірне надходження сполук азоту, особливо амонійного та нітритного, істотно знижує життєздатність личинок коропа, які залишили оболонку. Встановлено, що більш чітким індикатором токсичності середовища є показники виживаності обох видів риб, що знаходяться на ранньому постембріональному етапі розвитку
біотестування, виживання, ікра і личинки риб, амонійний азот, нітрити, нітрати, фосфати, токсичність середовища
[1] Levkivskyi, S.S., & Padun, M.M. (2006). Rational use and protection of water resources. Kyiv: Lybid.
[2] Khilchevskyi, V.K., Zabokrytska, M.R., & Kravchynskyi, R.L. (2016). Ecological standardization and prevention of waste impact on the environment. Kyiv: VPTs Kyivskyi Universytet.
[3] Vasenko, O.H., et al. (2015). Integral and complex assessments of the environmental state. Kharkiv: NUHZU.
[4] Petrenko, O.V., & Pavlenko, V.O. (Eds.). (2015). Environmental monitoring. Kyiv: Kyivskyi Universytet.
[5] Matsniev, A.I., et al. (2000). Monitoring and engineering methods of environmental protection: Textbook. Rivne: VAT Rivnenska Drukarnia.
[6] EU Water Framework Directive 2000/60/EC. (2000). Official Journal of the European Communities, 22.12.2000, L 327/1.
[7] Chukhrii, Yu.P. (2014). Bioindication. biotesting. biomonitoring: Lecture notes. Odesa: ONAKHT.
[8] Lysytsia, A.V. (2018). Bioindication and biotesting of contaminated territories: Methodological recommendations for self-study. Rivne: Doka-Tsentr.
[9] Krainiukov, O.M., Striian, K.O., & Krainiukov, O.O. (2018). Establishing metrological characteristics of biotesting methodology for determining acute lethal toxicity of water on fish Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan. Biological Sciences Young Scientist, 9(61), 279-281.
[10] Khilchevskyi, V.K. (Ed.). (2009). Hydroecological state of the Ros River basin. Kyiv: Nika-Tsentr.
[11] Shevchenko, P.H., et al. (2022). Practical course in ichthyology (general and special). Kherson: Oldi-Plius.
[12] Hayatsu, M., Tago, K., & Saito, M. (2008). Various players in the nitrogen cycle: Diversity and functions of the microorganisms involved in nitrification and denitrification. Soil Science and Plant Nutrition, 54.
[13] Sadovska, I.B. (2010). Analysis and calculation of the nitrification process in wastewater treatment. Environmental Safety and Nature Management: Collection of Scientific Papers, 6, 129-139.
[14] Henze, M., Harremoes, P., Jansen, G., & Arwin, E. (2002). Wastewater treatment. Berlin, New York: Springer.
[15] Klymenko, M.O. (2006). Environmental monitoring. Kyiv: Akademiia.
[16] Avramenko, N.I. (2013). Types of algae in the Vorskla River causing water "blooming." Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 1, 158-162.