Генетичні особливості тарпановидних коней породи коник польський та встановлення філогенетичних зв'язків із древніми еквідами за допомогою ISSR-PCR маркерів

В. Дзіцюк, Л. Стародуб, Т. Димань
Анотація

Сучасні підходи до генотипування сільськогосподарських тварин з викорисанням ДНК-маркерів нині з успіхом застосовуються для визначення походження свійських коней і особливостей їх генетичної структури. Метою нашої роботи є виявлення внутрішньовидової генетичної мінливості тарпановидних коней породи коник польський та встановлення філогенетичних зв'язків між древніми еквідами ( плейстоценовий кінь, справжній тарпан) з використанням ISSR-PCR. Для досліджень використали коней породи коник польський з Яворівського національного природного парку та викопні рештки кісток коней плейстоценового періоду (близько 10 тис. р. до нашої ери). Генетичну структуру і міжпородну диференціацію провели за використання восьми ISSR- маркерних систем. Отримані результати досліджень свідчать про високу ступінь консолідації коней породи коник польський на основі виявленого значення частки поліморфних локусів (P) і індексу інформаційного змісту поліморфізму (PIC). Полілокусні спектри продуктів ампліфікації ділянки ISSR-PCR виявилися породоспецифічними для досліджених коней. За методом Нея (Nei, 1978) з використанням ISSR-маркерів розрахували генетичні відстані і встановили філогенетичні зв'язки між плейстоценовим конем, справжнім тарпаном та коником польським. Встановлено, що генетична відстань між коником польським і плейстоценовим конем становить DN = 0,0881, а між коником польським і справжнім тарпаном – DN = 0,0845, що свідчить про наявність філогенетичних зв’язків сучасних коней з древніми еквідами. У коня свійського (Equus саballus) виявлені видоспецифічні міжмікросателітні ділянки ДНК з розміром 380-400 пн та 500-520 пн. Отже, генотипування спектрів продуктів ампліфікації з використанням міжмікросателітних праймерів дає змогу достатньо надійно виявляти міжпородні відмінності коней та встановлювати філогенетичні зв’язки між ними.

Ключові слова

ISSR-PCR маркери, міжмікросателітні фрагменти ДНК, тарпановидні коні, філогенетичні зв'язки

ЦИТУВАТИ
Dzitsiuk, V., Starodub, L., & Dyman, T. (2023). Genetic features of tarpan-like horses of the polish primitive (the konik) breed and establishment of phylogenetic of ancient eguids using the ISSR-PCR mark. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 19(1). https://doi.org/10.31548/dopovidi1(101).2023.002
Використані джерела
  1. Krokhmalna, T. (1999). On the history of the study of the ancient Equidae of Ukraine. In Main directions of research, protection and reintroduction of the Przewalski horse into nature. Proceedings of the 6th International Symposium (Kyiv-Askania Nova, October 5-8) (pp. 109-114). Askania Nova.
  2. Kurzenkov, M. (2018). The origin and domestication of the horse in research in molecular biology. Historical and Political Studies, 2(63), 11-30.
  3. Kostenko, S.O., Dzhus, P.P., & Starodub, L.F. (2017). Species-specific features of polymorphism and genomic instability of domestic pig (Sus scrofa) and cattle (Bos taurus) by cyto- and DNA markers. Kyiv: Comprint Publishing House.
  4. Mokhnachova, N., Starodub, L., & Dobryanska, M. (2020). Optimization of the method of DNA extraction from fossil remains. Animal Breeding and Genetics, 60, 110-115. https://doi.org/10.31073/abg.60.01.
  5. Kandyba, N.M. (2017). Genetics: A course of lectures. Textbook. Sumy: University Book.
  6. TotalLab. (2020). Retrieved from http://www.totallab.com.
  7. GelQuest. (2017). Retrieved from http://www.sequentix.de/gelquest
  8. Gil, M.I. (2015). Molecular genetics and genome research technology: Textbook. Kherson: Oldi-Plyus.
  9. Suprun, I.O., & Kurylenko, Yu.F. (2014). Monitoring of genetic polymorphism of horse populations using ISSR markers. Bulletin of the Sumy National Agrarian University. Series 6: Livestock, 2/1(24), 181-186.
  10. Nei, M. (1978). Estimation of average heterozygosity and genetic distance from a small number of individuals. Genetics, 89(3), 583-590. https://doi.org/10.1093/genetics/89.3.583.