Роговський Іван Леонідович - український науковець у галузі механічної інженерії, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри, фахівець із питань забезпечення працездатності техніки, випробування транспортних засобів, сільськогосподарських машин, обладнання лісового комплексу та технічних систем агропромислового виробництва.
У 1996 році з відзнакою закінчив факультет механізації сільського господарства Національного аграрного університету, нині Національний університет біоресурсів і природокористування України, здобувши кваліфікацію інженера-механіка. З 1997 року працює в НУБіП України, поєднуючи наукову, педагогічну, організаційну та експертну діяльність.
З 2021 року є гарантом акредитованої освітньо-наукової програми «Галузеве машинобудування» НУБіП України для підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування» галузі знань 13 «Механічна інженерія». Викладає дисципліни, пов’язані з випробуванням транспортних засобів, автомобілів, сільськогосподарської техніки та обладнання лісового комплексу.
Основний напрям науково-дослідної роботи Івана Роговського охоплює техніко-технологічні аспекти забезпечення працездатності машин і обладнання, зокрема сільськогосподарської, будівельної, лісотехнічної, автотранспортної техніки та машин харчової промисловості. Його наукові інтереси пов’язані з підвищенням надійності технічних систем, удосконаленням методів випробування машин, оцінюванням їх технічного стану та забезпеченням ефективної експлуатації техніки в агропромисловому, транспортному й виробничому середовищі. Іван Роговський є співавтором 765 наукових і навчально-методичних праць, серед яких підручник, 6 навчальних посібників, 17 монографій, 9 брошур, 493 наукові статті, 146 тез доповідей, 42 навчально-методичні розробки та 52 патенти України.
Професійна діяльність Івана Роговського поєднує багаторічний досвід університетської освіти, наукових досліджень, підготовки наукових кадрів, експертизи освітніх і наукових програм, стандартизації та редакційної роботи. Його науковий доробок і організаційна діяльність спрямовані на розвиток механічної інженерії, агроінженерії, технічного сервісу та підвищення якості наукових досліджень у сфері техніки й технологій.