Особливості розвитку та продуктивний потенціал сортів ярої пшениці різного походження в умовах півдня України

В. Орехівський, А. Кривенко, Р. Соломонов, І. Моцний
Анотація

Мета. Дослідити особливості розвитку та потенціал продуктивності ярих сортів пшениці різного походження під час осіннього та весняного посівах. Виділити кращі зразки для включення їх в селекційну програму зі створення факультативних сортів пшениці та удосконалення озимого генотипу пшениці м’якої. Методи. Матеріалом для дослідження слугували сорти ярої пшениці різного генетичного походження: з України ‒ Харківська 26 (стандарт), Харківська 30 і селекційні лінії д.104/06 та д.118/06; з західної Європи ‒ Triso, Jara, Typic; з Канади ‒ Glen lea, AC Superb; з центральної Америки ‒ Babax та Trap1. Сорти впродовж двох років (2007-2008) висівали у два сезони і три строки: 1 строк, оптимальний для озимих 06.10.06/09.10.07 (посів озимих зразків); 2 строк, підзимовий 13.11.06/21.11.07 (посів озимих і ярих зразків); 3 строк, оптимальний для ярих 19.03.07/18.03.08 (посів ярих зразків). Під час посіву восени за контроль було взято сорти озимої пшениці: Безоста 1, Одеська 16, Одеська 267, Вікторія одеська, Куяльник та Кірія. Фенологічні спостереження провадили згідно з методикою Державного сортовипробування. Розмір ділянки 10 м2. Повторність – трикратна. Попередник – чорний пар. Реакцію на фотоперіодичну чутливість вивчали у різниці терміну затримки колосіння в умовах короткого світлого дня ‒ 10 годин у порівняні із звичайним природним – 16 годинним (травень-червень). Перезимівля ярих зразків, підзимового строку посіву, завдяки теплій зимі в обидва роки відбулась нормально. Результати. Одним з основних елементів, який формує продуктивність, є загальна кущистість з подальшої її реалізації в продуктивну. За показником загальної та продуктивної кущистості, різниці між сортами озимого та ярого типу розвитку не спостерігалось. Рівень загальної та продуктивної кущистості залежить від особливості сорту, а не від його типу розвитку. Колосіння ярих зразків при посіві в оптимальні строки відбувається дуже пізно для нашої зони 1-8 червня. Під час осіннього посіву за показником дата колосіння (18-29 травня) не виявлено чіткого контрасту між зразками ярої та озимої пшениці. Колосіння та дозрівання проходить в один строк з різницею між сортами до 9 днів. Так як і за показником дати колосіння реакція на фотоперіодичну чутливість залежить від генетичних особливостей сорту і не залежить від типу розвитку пшениці. Менш чутливими до тривалості світлового дня виявилися сорти Куяльник, AC Superb, Typic, Trap1 з різницею в колосінні (4-5 днів) між коротким і повним днем. Дуже чутливими з різницею від 10 до 16 днів у колосінні за короткого і повного дня були сорти Вікторія од., Кірія, Харківська 26, Triso, Jara, лінії д.104/06 і д.118/06. Рівень урожайності за 2 роки у ярих сортів в порівняні з озимими сортами суттєво в рази нижчий. Навіть посів восени і висока інтенсивність відростання, однаковий рівень загальної та продуктивної кущистості, нейтральна реакція до фотоперіодичної чутливості деяких сортів не спроможні дати урожайність хоча б на рівні сучасних сортів озимої пшениці. Кращі за урожайністю сорти ярої пшениці другого строку, AC Superb (3,61 т/га), Babax (3,55 т/га), Trap (3,35 т/га), лінія д.118/06 (3,23т/га) знаходились на рівні озимих сортів пшениці Безоста 1 (3,44 т/га) та Одеська 16 (3,33 т/га) і суттєво нижче від сорту Куяльник (4,48 т/га). За весняного посіву урожайність (максимум 2,45 т/га) сортів ярої пшениці була низькою із-за специфічних умов Півдня України. Суттєвої різниці за показником урожайності між сортами ярої пшениці під час посіву навесні не виявлено. Висновки. Результати дослідження показали, що для Півдня України доцільним є розробка програми із схрещуванням озимої пшениці з ярою пшеницею для отримання факультативних форм, які б були на рівні урожайності озимих пшениць, скоростиглими і з нейтральною реакцією на фотоперіодичну чутливість. За результатами цієї роботи для селекційної програми, було виділено та залучено до схрещування низку сортів ярої пшениці: українського пулу ‒ лінія д.118/06, Харківська 30; західноєвропейського пулу ‒ Triso; канадського пулу ‒ AC Superb; центральноамериканського пулу ‒ Babax.

Ключові слова

пшениця, продуктивність, колосіння, фотоперіодична чутливість

ЦИТУВАТИ
Orekhivsky, V., Kryvenko, A., Solomonov, R., & Motsnyy, I. (2022). Features of plant development and productive potential of spring wheat varieties of different origin in the conditions of the south of Ukraine. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 18(3). https://doi.org/dopovidi2022.03.005
Використані джерела
  1. Vavilov, N.I. (1935). Scientific foundations of wheat breeding: theoretical foundations of plant breeding: monograph. Moscow: Selkhozgiz.
  2. Vavilov, N.I. (1931). Plant resources of the Earth and VIR work on them. Seed Production, 13(14), 6-10.
  3. Lyashok, D.K., & Musich, V.N. (1984). Results of the study of frost resistance and drought resistance of winter-spring wheat hybrids by laboratory methods: physiological and genetic bases of the intensification of the breeding process. Saratov, 131-132.
  4. Kirichenko, F.G. (1963). Methods of selection of winter wheat: for the development of Michurin agrobiological science. Moscow: Selkhozgiz, 39-47.
  5. Kirichenko, F.G. (1969). Methods and results of winter durum wheat breeding: breeding of self-pollinating crops. Moscow: Kolos, 61-77.
  6. Kirichenko, F.G. (1981). The main achievements of the Wheat Breeding Department of VSGI over the past 50 years: theoretical and applied aspects of breeding and seed production of wheat, rye, barley and triticale. Odessa: VSGI, 183-184.
  7. Malyuta, D.I. (1963). Breeding varieties of durum winter wheat: breeding and seed production. Breeding and Seed Production, 1, 45-48.
  8. Erinyak, N.I. (1979). Peculiarities of breeding intensive varieties of winter soft wheat based on crossing ecologically and geographically distant forms. Dissertation for the degree of Candidate of Agricultural Sciences: 06.01.05. All-Union Plant Breeding and Genetic Institute, Odessa.
  9. Lyfenko, S.F., Erinyak, N.I., Fedchenko, V.P., & Buntovsky, R.P. (1986). Variety of winter soft wheat Prometheus. Scientific and Technical Bulletin of VSGI, 4(62), 3-5.
  10. Lyfenko, S.F. (1987). Semi-dwarf varieties of winter wheat. Kyiv: Harvest.
  11. Bazaliy, V.V. (2000). Influence of different environmental conditions and coenotic conditions on the manifestation of quantitative traits of winter wheat. Taurian Scientific Bulletin, 13, 21-28.