Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Формування продуктивності сортів яблуні в умовах Київщини

О. Гаврилюк, Ю. Бондаренко, Г. Бойчук, Д. Петренко
Завантажити статтю
Анотація

Вирощування високих урожаїв плодів у яблуневих садах є одним із першочергових завдань садівників України. Водночас важливе значення має розміщення насаджень у найбільш сприятливих за кліматичними умовами зонах та на ділянках із відповідними для тих чи інших сортів яблуні ґрунтовими умовами. Досягається це введенням у насадження високоврожайних, скороплідних, імунних сортів із високими якостями плодів, впровадженням відповідних підщеп, особливо слабо- та середньорослих, використанням оптимальних схем садіння, правильних прийомів обрізування дерев. Метою було дослідження продуктивності нових сортів яблуні в умовах Київщини. Відповідно до мети вирішували такі завдання: встановити особливості проходження фенологічних фаз росту й розвитку рослин яблуні; виконати обліки урожайності молодих дерев яблуні; визначити біометричні параметри дерев та плодів; підрахувати кількості сформованих плодових утворень; визнaчити економiчну ефективність вирощування досліджуваних сортів яблуні. Дослідження виконували упродовж 2020-2021 рр. на кафедрі садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка НУБіП України. Експериментальною базою проведення дослідженнь слугували насадження яблуні, які розташовані на території Навчальної лабораторії «Плодоовочевий сад» НУБіП України (м. Київ). Дослідна ділянка лежить у північній частині Лісостепу України. Під час досліджень проводили фенологічні спостереження, вивчали морфологічні особливості молодих рослин, визначали площу асиміляційної поверхні, обліковували кількість плодових утворень, встановлювали стійкість досліджуваних сортів до комплексу шкідників та збудників хвороб, а також визначали економічну ефективність вирощування нових сортів яблуні в умовах Київщини. Найбільш інтенсивно квітування відбувалось у ‘Дміана’ (9 балів), тоді як решта сортів квітувала — помірно (2-6 балів). Тривалість квітування становила 7 (‘Паланка’, ‘Багачка’) – 11 днів (‘Джонаголд’). Тривалість росту пагонів — 67 (‘Паланка’) - 74 дні (‘Голд Раш’, ‘Джулія’, ‘Сябріна’, ‘Багачка’, ‘Дміана’). Кількість плодів, що зав’язалась на другий рік у саду була найвищою в сорту ‘Дміана’ (в середньому 20 шт./дерево). Результати досліджень показали, що більшість досліджуваних сортів виявилися скороплідними. Найбільше плодових утворень формувалось у сортів ‘Сябріна’ (52 шт.), ‘Голд Раш’ (45 шт.), ‘Гарант’ (43 шт.). За отриманими даними можна стверджувати, що у цих сортів на третій рік після садіння відбувається нарощування продуктивності. Досліджувані сорти на 2-й рік після садіння мають висоту 204 (‘Гарант’) - 156 см (‘Розела’). Прослідковується закономірність: малий діаметр штамба корелює з невеликим розміром самого дерева в сортів ‘Рубінола’, ‘Голд Раш’, ‘Джонаголд’, і ‘Розела’. Сорти з великою окружністю штамба характеризуються значною силою росту дерева (‘Берегиня’, ‘Паланка’, ‘Сябріна’, ‘Багачка’). Винятками є сорти ‘Гарант’ (високе дерева з досить малою окружністю штамба) та ‘Джулія’ і ‘Дміана’ (велика окружність штамба за низької висоти дерев). Найбільша площа листкової поверхні виявилась у сортів ‘Берегиня’ (1284,3 м2/га) та ‘Багачка’ (1221,1 м2/га). Слабкою облистяністю характеризувалися сорти ‘Голд Раш’ (218,9 м2/га), ‘Рубінола’ (412,0 м2/га) та ‘Джонаголд’ (348,3 м2/га) З погляду рентабельності доцільним є вирощування всіх сортів. Такі сорти як:‘Дміана’, ‘Джулія’, ‘Джонаголд’ і ‘Паланка’ мають найвищі показники рентабельності (128 %), тоді як у ‘Розела’ і ‘Рубінола’, цей показник найменший (63,6 %). На основі проведених досліджень усі досліджувані сорти рекомендуються для вирощування в Київській області. Особливої уваги заслуговують сорти ‘Дміана’, ‘Джулія’ і ‘Паланка’, які показали найкращі результати продуктивності та стійкості до комплексу хвороб

Ключові слова

яблуня, сорт, продуктивність, квітування, плодові утворення, рентабельність

ЦИТУВАТИ
Havryliuk, O., Bondarenko, Y., Boichuk, H., & Petrenko, D. (2022). Formation of productivity of apple varieties in Kyiv. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 18(1). https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.01.010
Використані джерела
  1. Adamenko, T., Kulbida, М., & Prokopenko, А. (2011). Agroclimatic guide to the territory of Ukraine. Kamyanets-Podilsky: PE Galagodza, 108.
  2. Havryliuk, O., Kondratenko, T., & Honcharuk, Yu. (2019). Features of formation of productivity of columnar apple-tree. Bulletin of Agricultural Science, 6(795), 27-34. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201906-04.
  3. Galat, L. (2020). Fruit and vegetable component in the formation of food security of Ukraine. Agrosvit, 2, 89-100. https://doi.org/10.32702/2306-6792.2020.2.89.
  4. Dospekhov, B.A. (1979). Field experience methodology: (with the basics of statistical processing of research results), 416.
  5. Zamorskyi, V.V., & Zamorskyi, O.O. (1999). Formation and implementation of productivity of the apple orchard in the Central Forest-Steppe zone. Bulletin of Agricultural Science, 9, 58-61.
  6. Isaeva, I.S. (1989). Apple tree productivity: (formation process), 149.
  7. Kondratenko, T.Ye., & Kondratenko, P.V. (2015). Phenology of the apple tree (Malus domestica Borkh.) in the Kiev region in a temperate climate. Plant Varieties Studying and Protection, 1-2(26-27), 49-53.
  8. Kondratenko, T.Ye. (2004). Varieties of apple trees for technologies of stable production of products. Sadivnytstvo, 55, 72-78.
  9. Shestopal, O.M. (2002). Methods of economic and energy assessment of types of fruit and berry plantations, pomological varieties and results of technological research in horticulture, 133.
  10. Kondratenko, P.V., & Bublyk, M.O. (1996). Methods of conducting field research with fruit crops, 95.
  11. Mezhenskyi, V.M. (2017). Fundamentals of research in horticulture. Calculations in Microsoft Excel: a tutorial, 212.
  12. Lialko, V.I., Yelistratova, L.O., Kulbida, M.I., Apostolov, O.A., & Barabash, M.M. (2015). Greenhouse effect and climate change in Ukraine: assessment and consequences: monograph, 286.
  13. Kondratenko, T.Ye., & Kuzminets, O.M. (2018). Pomology. Common and promising varieties of grain crops, 227.
  14. Kondratenko, P.V., & Kondratenko, T.Ye. (2013). Pomology. Apple, 626.
  15. Sedov, E.N., & Ogol'cova, T.P. (1999). Program and methodology for variety study of fruit, berry and nut crops, 608.
  16. Holovetskyi, I.I., & Losiev, O.M. (2013). Sanitary and hygienic aspects of beekeeping, 312.
  17. Silenko, V.O. (2015). Modern gardening technologies, 196.
  18. Havryliuk, O., & Kondratenko, T. (2020). The intensity of photosynthesis of the surface of columnar apple-tree in the conditions of Kyiv. 0(2), article number 84. https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.013.
  19. Navryliuk, O., Kondratenko, T., & Kytaiev, O. (2019). Diagnostics of the functional state of plants of colonial varieties of apple. Plant and Soil Science, 10(2), 70-80. https://doi.org/10.31548/agr2019.02.070.
  20. Fulga, I.G. (1975). Study of the photosynthetic surface of plants. Kishenev: Kartya Moldovenyaskeh.
  21. Kondratenko, T.E., & Kondratenko, P.V. (2015). Phenology of the apple tree (Malus domestica Borkh.) in the Kyiv region under the conditions of climate change. Plant Varieties Studying and Protection, 1-2(26-27), 49-53.
  22. Lapins, K. (1969). Segregation of compact growth types in certain apple seedling progenies. Canadian Journal of Plant Science, 49(6), 765-768. https://doi.org/10.4141/cjps69-130.
  23. Blanco, F.F., & Folegatti, M.V. (2003). A new method for estimating the leaf area index of cucumber and tomato plants. Horticultura Brasileira, 21(4), 666-669. https://doi.org/10.1590/S0102-05362003000400019.
  24. Gibson, J.P., & Gibson, T.R. (2006). Plant ecology. Infobase Publishing, 189.
  25. Schulze, E.D., Beck, E., & Müller-Hohenstein, K. (2005). Plant ecology. Springer Berlin.
  26. Valk, A. (2009). Herbaceous plant ecology: recent advances in plant ecology. Springer, 368.
  27. Bergamini, A., & Giongo, L. (2000). Red Earlib: a new red scab resistant apple cultivar. In International Symposium on Apple Breeding for Scab Resistance, 595, 83-86. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2002.595.13.
  28. Brown, S.K., Maloney, K.E., Hemmat, M., & Aldwinckle, H.S. (2003). Apple breeding at Cornell: genetic studies of fruit quality, scab resistance and plant architecture. In XI Eucarpia Symposium on Fruit Breeding and Genetics, 663, 693-698. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2004.663.124.
  29. Fideghelli, C., Sartori, A., & Grassi, F. (2002). Fruit tree size and architecture. In XXVI International Horticultural Congress: Genetics and Breeding of Tree Fruits and Nuts, 622, 279-293. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2003.622.26.
  30. Fischer, C. (1999). Apple breeding in the Federal centre for plant breeding research, institute for fruit breeding at Dresden-Pillnitz, Germany. In Eucarpia Symposium on Fruit Breeding and Genetics, 538, 225-227. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2000.538.38.
  31. Formaggio, E., Cinque, G., & Bassi, R. (2001). Functional architecture of the major light-harvesting complex from higher plants. Journal of Molecular Biology, 314(5), 1157-1166. https://doi.org/10.1006/jmbi.2000.5179.
  32. Gelvonauskienė, D., Gelvonauskis, B., & Sasnauskas, A. (2006). Impact of rootstocks on columnar apple tree growth in a nursery. Sodininkystė ir Daržininkystė, 25, 51-56. Retrieved from http://www.lsdi.lt/straipsniai/25(3).pdf#page=51.
  33. Gessler, C., Patocchi, A., Sansavini, S., Tartarini, S., & Gianfranceschi, L. (2006). Venturia inaequalis resistance in apple. Critical Reviews in Plant Sciences, 25(6), 473-503. https://doi.org/10.1080/07352680601015975.
  34. Savel'ev, N.I. (2007). Creation of new fruit crops with genetic probability, high availability of vitamins. Acceptable for functional food products, 106-107.
  35. Shevchuk, L., Grynyk, I., Levchuk, L., Babenko, S., Podpriatov, H., & Kondratenko, P. (2021). Fruit quality indicators of apple (Malus domestica Borkh.) cultivars bred in Ukraine. Journal of Horticultural Research, 29(2), 95-106. https://doi.org/10.2478/johr-2021-0019.