Наведено результати досліджень щодо впливу видового складу травосумішок, рівня удобрення та стимулятора росту Фумар на продуктивність сіяних лучних травостоїв на чорноземах типових малогумусних Лісостепу правобережного Експерементальна частина роботи виконана в наукових лабораторіях кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології у виробничому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція». Територія дослідної станції розташована у Правобережному Лісостепу і входить до складу Білоцерківського агроґрунтового району. Дослідні ділянки було закладено на чорноземах типових малогумусних великопилуватих легкосуглинкових за механічним складом, які характеризуються високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. Клімат регіону характеризується нестійким зволоженням та помірним температурним режимом. Середня річна температура повітря складає 6-8°С. Річна сума опадів досягає 562 мм, за вегетаційний період – 354-394 мм (63-70 % від річної норми), які упродовж року випадають нерівномірно. У середньому за перші три роки користування найвпливовішим чинником за виходом з 1 га сухої маси є чинник травостій із часткою участі 60 %. Частка чиннику удобрення становить 40 %. Включення до бобово-злакових травосумішей люцерни посівної, а також використання на кормові цілі одновидового її посіву порівняно із злаковим травостоєм на фонах без внесення мінерального азоту в середньому за перші три роки користування підвищує продуктивність сіяних травостоїв від 5,12– 5,54 до 10,44–10,78 т/га сухої маси, від 3,74–4,10 до 8,06–8,68 т/га кормових одиниць, від 0,57–0,66 до 1,70 1,96 сирого протеїну і від 38,9–42,7 до 82,4–91,3 ГДж/га обмінної енергії або в 1,8–3,0 раза, тоді як на фонах із внесенням N60 – відповідно від 7,28–7,59 до 9,42–9,71 т/га, від 5,73–5,93 до 8,27–9,22 т/га, від 1,13–1,21 до 1,89–2,29 т/га і від 59,6–61,7 до 89,4–98,2 ГДж/га, або лише в 1,4– 1,6 раза. Поміж люцерно-злакових травостоїв у перші два роки користування найпродуктивнішим виявився агроценоз, злакова частина якого представлена стоколосом безостим і пажитницею багаторічною. Найменшу, проте досить високу продуктивність люцерновий і люцернозлаковий травостої забезпечують без внесення добрив, що в середньому за перші три роки користування коливається в межах 9,95–10,86 т/га сухої маси, 1,70– 1,85 т/га сирого протеїну, 82,4–85,8 ГДж/га обмінної енергії, тоді як злакові травостої відповідно 5,12 т/га, 3,74 т/га, 0,57 т/га, 38,9 ГДж/га.
продуктивність, видовий склад, удобрення, люцерна посівна, злаковий травостій