На підставі аналізу більшості вітчизняних комбайнів встановлено, що вони мають традиційну схему молотильно-сепаруючого пристрою, що включає один або два послідовно розташованих бильних молотильних апаратів і клавішний соломотряс. Конструкція підбарабанням із прутків із поперечними пластинами передбачає, насамперед, інтенсифікацію процесу вимолотила зерна. Зернові культури вимолочується легко, тому немає необхідності в інтенсифікації вимолотила. Наприклад, за збирання зернозбиральних комбайном КЗС-9М «Славутич» за зазору на виході між молотильним барабаном і підбарабанням 18 мм і частоті обертання молотильного барабана 450 хв-1 втрати недомолоту були відсутні у всіх дослідах. У цьому разі поперечні пластини підбарабання є перешкодою для переміщення обмолочуваної маси в молотильно-сепарувальний пристрій, утворюючи за кожною планкою мертвий простір, де скупчується дрібна складова рослинної маси. Якість роботи молотильно-сепарувального пристрою зернозбирального комбайна визначали за коефіцієнтами недомолоту, сепарації, дроблення й засміченості зерна, яке надійшло на очистку. Пошкодження зерна під час обмолоту в молотарці відбувається в основному завдяки впливу окружний лінійної швидкості молотильного барабана й зазору між молотильним барабаном і підбарабанням. Тому зазор у молотильного просторі є змінним і змінюється в бік зменшення від входу рослинної маси в молотильний пристрій до його виходу. Узагальнюючим параметром, ми використовував зазор у молотильного просторі на виході з молотарки. У зв'язку з цим, початок випробувань був за частоти обертання барабана 450 хв-1 . Під час випробувань було встановлено, що найбільший вплив на пошкодження зерна надає колова лінійна швидкість молотильного барабана. Так, за збільшення частоти обертання барабана на 100 хв-1 з 450 до 550 хв-1 , пошкодження збільшувалися з 1,5 % до 5,5 %, тобто практично в 4 рази
зерно, комбайн, втрати, модель, сепарація, пристрій