Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Відповідність вогнезахисних целюлозовмісних матеріалів екологічній безпеці

З. Сірко, Є. Стариш, Г. Коновальчук, Н. Цірень, О. Цапко, Д. Торчелевський, Л. Кісіль, В. Пархоменко
Завантажити статтю
Анотація

У будівництві все більш інтенсивно ведеться пошук нових високоефективних засобів вогнезахисту деревини. Але вогнезахист сьогодні повинен не тільки забезпечувати нормовану вогнестійкість деревини, а також зберігати її експлуатаційні параметри, вирішувати екологічну безпеку і довговічність. Тому важливою проблемою забезпечення життєдіяльності та безпечного функціювання об’єктів будівництва є розроблення, з економічної, технологічної та екологічної точок зору, спучуючих вогнезахисних покриттів для будівельних конструкцій, що можуть використовуватись не тільки нарівні з існуючими аналогами, але і бути високоефективними у спеціальних галузях будівництва, що уможливлює запобігання виникненню техногенних аварій. У статті наведено результати досліджень щодо підвищення ефективності захисту об’єктів шляхом переведення, застосованих в них, целюлозовмісних матеріалів до групи важкогорючих та встановлено, що застосування композиції переводить деревину у стан важкогорючості, яка не поширює полум’я поверхнею, з помірною димоутворювальною здатністю. За цими показниками пожежної небезпеки, вогнезахищена деревина, як будівельний матеріал, дозволяється до застосування для внутрішнього облаштування приміщень, в тому числі, на шляхах евакуації

Ключові слова

деревина; вогнезахисне покриття деревини; леткі продукти горіння; горіння деревини; димоутворення

ЦИТУВАТИ
Sirko, Z., Starysh, E., Konovalchuk, G., Tciren, N., Tsapko, O., Torchelevskiy, D., Kysyl, L., & Parkhomenko, V. (2021). Compliance of fire-protective cellulose-containing materials with environmental safety. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 17(1),150-165. https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.013
Використані джерела
  1. Tichino, N.A. (2002). Features of practical application of fire and bioprotection agents for wood impregnation. Fire and Explosion Safety of Substances and Materials, 6, 38-43.
  2. Zhartovskiy, V.M., & Tsapko, Yu.V. (2006). Prevention of combustion of cellulose-containing materials. Theory and practice. Kyiv: UkrNDIPB MNS Ukrainy.
  3. But, V.P., Zhartovskiy, V.M., Tsapko, Yu.V., & Barylo, O.G. (2004). New approach to fire-bioprotection of cellulose products. Fire and Explosion Safety, 5, 31-32.
  4. Maksimenko, N.A. (1981). Study of toxicity of fire-bioprotection preparations. In Second All-Union Conference on Biodamage (pp. 144-145). Gorkiy.
  5. GOST 12.1.007-76 SSBT. (1995). Harmful substances. Classification and general safety requirements. Kiev: Gosstandart Ukrainy.
  6. Zhartovskiy, V.M., But, V.P., Tsapko, Yu.V., & Barylo, O.G. (2004). Study of the mechanism of fire protection effectiveness of wood by impregnating compositions. Municipal Economy of Cities: Scientific and Technical Collection, 55, 219-229.
  7. Baker, J.M. (1977). Research in wood protection at the Princes Risborough Laboratory. 1975-1976. Build. Res Establ. Curr. Pap., 37, 14.
  8. Becker, G. (1978). Situation and trends in wood preservative application. Holz als Roh und Werkstoff, 36(7), 255-260.
  9. Dobbs, A.J., & Grant, C. (1978). The volatilization of arsenic on burning of copper-chrome-arsenic (CCA) treated wood. Holzforschung, 32(1), 32-35.
  10. Krauses, Chr., & Englert, N. (1980). On the health effects of pentachlorophenol-containing wood preservatives in living spaces. Holz als Roh und Werkstoff, 11, 429-432.
  11. GOST 12.1.044-1989. (1990). Fire and explosion safety of substances and materials. Nomenclature of indicators and methods for their determination. Moscow: Izdatelstvo standartov.
  12. Tsapko, Yu.V., & Sokolenko, K.I. (2005). Aspects of modeling fire-retardant compositions from wood. Scientific Bulletin of UkrNDIPB, 1(11), 82-85.