Рекреаційні властивості лісів значною мірою залежать від їх естетичної привабливості. Естетична цінність соснових лісів змінюється впродовж усього життєвого циклу насаджень та визначається їхніми таксаційно-фітоценотичними особливостями, санітарним станом, а також декоративністю кожного окремого дерева. З цим пов’язана необхідність прогнозування, планування, своєчасного проведення господарських заходів з підтримання і підвищення естетичної та рекреаційної цінності насаджень. У статті розкрито деякі методичні та практичні аспекти визначення естетичної цінності соснових насаджень за результатами досліджень проведених в Дарницькому лісопарковому господарстві міста Києва. Проаналізовано взаємозв’язок між показниками естетичної цінності насаджень та їхніми таксаційно-фітоценотичними характеристиками, які визначаються під час лісовпорядкування, зокрема, віком, санітарним станом і стадією рекреаційної дигресії. Показана необхідність реалізації комплексного підходу щодо проведення естетичної оцінки лісових і лісопаркових насаджень у межах територій зелених зон із застосуванням низки добре апробованих методик. Особливу увагу пропонується приділяти формуванню та збереженню природного поновлення під наметом материнського насадження, оскільки, проведення суцільних санітарних рубок з подальшим створенням культур значно знижує естетичну цінність лісопаркових ландшафтів. З метою досягнення і підтримання високого рівня естетичної та рекреаційної цінності насаджень господарські заходи в лісах зелених зон міст необхідно оцінювати та планувати не лише за економічними, але й за сукупністю екологічних, естетичних і рекреаційних показників
соснові насадження, естетична цінність насаджень, рекреаційні властивості лісів, ліси зеленої зони, природне поновлення