Людський потенціал є однією зі складових національного багатства, отже, при формуванні регіональної політики його розвиток має розглядатися як фактор зміцнення стійкості території. За оцінкою Світового банку, у розвинених країнах 64 % у структурі національного багатства належить людському капіталу, 16 % – фізичному і тільки 20 % – сировинному фактору. У зв'язку з цим людський капітал та його потенціал віднесений до числа ключових факторів переходу до інноваційного типу розвитку регіону та країни в цілому. Мета дослідження – виявлення закономірностей змін та тенденцій у демографічних процесах і соціально обумовленій захворюваності населення Вінницької області, їх основних причин та можливостей покращення ситуації. Матеріали і методи дослідження. Використано методи дослідження: бібліосемантичний, системного аналізу, ретроспективного аналізу здоров’я населення в динаміці за демографічними показниками; захворюваністю за окремими класами хвороб; медичної статистики. Результати. В останні роки в Україні погіршилась проблема депопуляції - неухильного скорочення населення. Основним фактором формування демографічних процесів є суспільне здоров'я, від його рівня в значній мірі залежить розвиток таких процесів, як смертність і народжуваність, а також тривалість майбутнього життя. Таким чином, здоров'я нації визначає чисельність і якість людських ресурсів не тільки в сьогоденні, але і в майбутньому. У статті висвітлено основні проблеми формування народонаселення Вінницької області України: інтенсифікація смертності, надсмертність чоловіків, негативний природний приріст, зниження сумарного коефіцієнту народжуваності, високий рівень демографічної старості. Чисельність населення Вінницької області зменшилась за роки незалежності на 16,9 % (України – на 18,1 %). Загальний коефіцієнт народжуваності знизився на 30,9%, загальний коефіцієнт смертності підвищився на 33,0 %, що привело до негативного природного приросту і депопуляції. Основними причинами смерті у 2019 р. стали хвороби органів кровообігу – 67,8 %; новоутворення – 14,6 %; травми, отруєння та інші наслідки зовнішніх факторів – 5,7 %. Незважаючи на зниження показника смертності дітей до 1 року у 2 рази, чисельність дитячого населення в області зменшилася більш ніж на 100 тис. осіб. Населення похилого віку збільшилося до 300 %, що привело до регресивного типу вікової структури. Середня очікувана тривалість життя значно відстає (на 10 і більше років) від країн Західної Європи. Надані пропозиції щодо можливостей покращення демографічної ситуації і профілактики захворювань, що приводять до найбільшого числа смертей. Висновки і перспективи. Оцінюючи реальні можливості розвитку людського потенціалу в майбутньому на прикладі Вінницької області, можна побачити, що значне погіршення всіх основних медико-демографічних показників, яке сталося за останні роки ставить значні обмеження достатності людських ресурсів для подальшого стійкого розвитку області і України в цілому. Демографічні показники народонаселення України свідчать про глибоку демографічну кризу, внаслідок якої чисельність населення за роки незалежності зменшилася на 9,7 млн осіб, у Вінницькій області – на 667 тис. Є цілий ряд об’єктивних передумов для подальшої депопуляції, омолодження показників смертності від більшості хвороб, високого рівня демографічної старості тощо. Необхідно розробити нову довгострокову цільову комплексну міжгалузеву програму “Здоров’я нації”, основним розділом якої повинні стати заходи з подолання демографічної кризи, які б охоплювали не тільки питання простого відтворення населення, але і його розвитку у широкому соціальному контексті. У цільову програму повинні бути включені цілі сталого розвитку ООН (ЦСР) і забезпечено контроль за їх виконанням на найвищому рівні
зниження народжуваності, зростання смертності, негативний природний приріст, демографічне старіння