Вплив γ-опромінення на формування біоплівки корозійними- гетеротрофними бактеріями

М. Борецька, К. Шаванова, Ю. Рубан, О. Паренюк
Анотація

У місцях з підвищеним вмістом радіонуклідів, таких як саркофаг Чорнобильської АЕС або АЕС Фукусіма, випромінювання є одним з основних факторів, що впливають на мікробні спільноти, включаючи такі, що задіяниі у мікробіологічній корозії (MIC) металевих конструкцій. Вивчаючи вплив іонізуючого випромінювання на корозійно-активні бактерії, в майбутньому можна буде передбачити зміни MIC. Можна припустити, що склад і функції природних багатоскладових біоплівок будуть змінюватися під впливом стресу, викликаного іонізуючим випромінюванням. Для вивчення цієї можливості вивчали формування біоплівки Pseudomonas pseudoalcaligenes та Stenotrophomonas maltophilia під впливу декількох доз опромінення. Змінену морфологію планктонних клітин та архітектуру біоплівки на занурених поверхнях скла відзначали через 3 - 7 днів після сублетального опромінення з низьким вмістом дози (5,3 Гр) на етапах розвитку мікроколонії, макроколонії та зрілої біоплівки. Крім того, були відзначені суттєві відмінності у відсотках площі, охопленої біоплівками, та вивільнення життєздатних планктонних клітин. Ці спостереження дозволили припустити, що дози, що розглядаються як незначні, можуть бути достатніми для того, щоб змінити формування біоплівки корозійно-активних бактерій. Таке випромінювання з низькими дозами може мати значний вплив на грунтові мікробні спільноти в місцях ядерної небезпеки, потенційно змінюючи MIC відкритих металевих конструкцій, їх стійкість та термін служби підземних металевих конструкцій

Ключові слова

біокорозія, формування біоплівки, екзополімерні речовини, іонізуюче випромінювання, Pseudoomonas pseudoalcaligenes, Stenotrophomonas maltophilia

ЦИТУВАТИ
Boretska, M., Shavanova, K., Ruban, Yu., & Pareniuk, O. (2020). Impact of γ-irradiation on biofilm-formation by corrosion-relevant heterotrophic bacteria. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 16(5). https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.05.002
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації