Опеньок зимовий – енокітаке або енокі один з найпоширеніших на планеті грибів, що культивуються штучно. В Україні цей гриб з успіхом вирощується в умовах малооб’ємних виробництв, але не впроваджений в промислову культуру. Метою роботи було визначення ефективних технологічних засад виробництва опенька зимового з використанням місцевих залишків рослинної сировини. Скринінгом 10 штамів з Колекції культур шапинкових грибів ІВК визначено три штами 2038 (біла раса), 2039 та 2337 (жовта раса), що є перспективними для інтродукції в індустріальні умови і їх основні технічні характеристики: біологічна ефективність та тривалість циклу першої хвилі плодоношення. Загальний термін отримання плодових тіл фламуліни складав у середньому 40 діб. Апробовано рецептури формул субстратів, які забезпечують технологічність процесу їх виготовлення і придатні для підвищення ефективності культивованих штамів. Знайдено технологічний інгредієнт субстратів – гранули з лушпиння соняшнику, що дозволяють прискорити процес підготовки субстрату та забезпечують необхідну щільність матеріалу. Виявлено, що біологічна ефективність штаму 2039 опенька зимового, вирощеного у пакетах масою субстрату 1500 г була вищою в 1,6 рази порівняно з варіантом культивування у пакетах масою 3000 г. Потрібно зазначити, що морфологічні особливості відібраних штамів за умов вирощування на місцевих сільськогосподарських відходах, а також вплив мікрокліматичних умов на їхню продуктивність, стійкість до захворювань потребують подальших досліджень
опеньок зимовий, Flammulina velutipes, скринінг, технологічні засади, біологічна ефективність, технологічний цикл, субстрати, біохімічний склад, функціональні речовини, інтродукція штамів