У статті представлено результати досліджень з питань підвищення ефективності фотосинтетичної діяльності посівів кукурудзи в умовах Лісостепу. Метою досліджень було встановлення впливу мінеральних добрив, побічної продукції попередника як добрива, гербіцидів, стимуляторів росту рослин, мікродобрив на формування та функціонування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи. Дослідження проводили впродовж 2016-2019 рр. на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті Лісостепу із застосуванням польового, розрахунково-вагового та математико-статистичного методів. Встановлено особливості динаміки площі листкової поверхні, наростання сухої речовини, чистої продуктивності фотосинтезу, фотосинтетичного потенціалу посіву кукурудзи залежно від факторів інтенсифікації технології вирощування та визначено оптимальні параметри, що забезпечують високу врожайність культури. Виявлено, що агроценози кукурудзи можуть бути ідентифіковані як стабільно високопродуктивні за досягнення таких структурно-функціональних характеристик: площа листкової поверхні на стадіях ВВСН 65 і 75 – 49,98-60,31 і 41,81-47,83 тис. м2/га, чиста продуктивність фотосинтезу – 11,28-12,03 г/м2за добу, фотосинтетичний потенціал посіву 2718,89-3196,59 тис.м2×діб/га. Такі посіви накопичують 21,91-26,43 т/га сухої речовини на стадії ВВСН 75, що реалізується у формуванні урожаю на рівні 10,18-12,10 т/га зерна. Результати досліджень використано для оптимізації технології вирощування кукурудзи в Лісостепу з метою підвищення ефективності використання виробничих і агрокліматичних ресурсів
кукурудза, листкова поверхня, фотосинтетична продуктивність, агроценоз, врожайність, технологія вирощування