Токсигенність штамів Yersinia еnterocolitica, ізольованих з різних об’єктів

Г. Козловська, В. Скибіцький, Б. Борисевич, В. Спиридонов
Анотація

У статті охарактеризовано токсигенність штамів Yersinia еnterocolitica, виділених від хворих тварин, тваринницької сировини, отриманої з неї продукції, а також з об’єктів довкілля. Досліджено 1234 зразки матеріалів, з яких виділено 87 штамів ієрсиній – 64 – Yersinia enterocolitica та 23 – Yersinia sрp. Вісім штамів (30,8 %), виділених з продуктів забою свиней, та 4 штами (26,7 %), ізольованих з продуктів забою великої рогатої худоби, аглютинувались сироваткою крові кроля, що містила антитіла до поверхневих антигенів, синтезованих за плазмідного контролю вірулентними штамами Yersinia enterocolitica. Пыд час дослідження цитотоксичних властивостей 64 штамів Y. еnterocolitica на культурі клітин Vero, цитотоксигенними виявились 45 (70,3 %) штамів. З них високотоксигенними – 2 штами (4,4 %). Середню ступінь цитотоксичності проявили 10 штамів (22,3 %), низькотоксигенними були 22 (48,9 %) і нетоксигенними виявились 11 (24,4 %) штамів. Цитотоксичними виявились всі штами Y. еnterocolitica, виділені від хворих тварин, та більшість штамів, ізольованих з продуктів забою свиней (63,6 %) і телят (55%), а також з молока і молочних продуктів (71,3%). Серед досліджених 20 штамів Y. еnterocolitica, виразну ентеротоксигенність виявили 11 (55 %). Останні обумовили значне накопичення рідини в ізольованих ділянках кишківника мурчаків (показник ІД ≥ 1). Подальше дослідження здатності токсиноутворення різними циркулюючими в природі штамами Y. еnterocolitica, сприятиме розробці ефективних засобів терапії і профілактики, налагодженню системи надійного контролю за ієрсиніозною токсикоінфекцією у людини і тварин

Ключові слова

токсигенність, цитотоксичність, ентеротоксигенність, Yersinia enterocolitica, Vero

ЦИТУВАТИ
Kozlovskaya, G., Skibitsky, V., Borisevich, B., & Spiridonov, V. (2020). Toxigenity of Yersinia enterocolitica strains isolated from various objects. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 16(3),144-154. https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.03.014
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації