Метою дослідження є вивчення особливостей використання та балансу елементів живлення в зернових ланках сівозміни за застосування різних систем удобрення. Під час досліджень використовували польовий, лабораторний та аналітичний методи. За дози добрив N20Р20К20 на 1 га зернової ланки формувався різкий дефіцит елементів живлення: у ланці ячмінь – конюшина – пшениця озима інтенсивність балансу азоту становила 62 %, фосфору – 45 %, калію – 21 %; ячмінь – вика яра – пшениця озима – відповідно 46 %, 55 % та 26 %. Формування екологічно врівноваженого балансу елементів живлення потребувало в обох ланках сівозміни збільшення дози внесення азотних і фосфорних добрив – більш, ніж удвічі, калійних – у 3-4 рази. На фоні удобрення сівозміни N43Р43К43 + 8,3 т гною на 1 га сівозміни зазначені дози мінеральних добрив у зернових ланках визначено екологічно збалансованими як такі, що формували позитивний баланс азоту і фосфору з незначним дефіцитом калію за інтенсивності його балансу 77-95 %. Високий фон удобрення сівозміни нівелював гострий дефіцит внесення добрив у зернових ланках. Екологічно стабільним за азотом і фосфором визначено альтернативний фон удобрення сівозміни з внесенням на 1 га N43Р43К43 + побічна продукція: інтенсивність балансу азоту – 111%, фосфору – 104%, калію – 63 %. Подальші дослідження щодо моніторингу балансу елементів живлення у сівозмінах з врахуванням різних джерел їх надходження, особливостей внесення і розподілу добрив є основою для розробки екологічно врівноваженої і ефективної системи удобрення сільськогосподарських культур
елементи живлення, баланс, добрива, ланка сівозміни