Господарсько–біологічні особливості сортів пшениці озимої на Маньківській сортовипробувальній станції

В. Крижанівський
Анотація

Зернова колосова культура, така як пшениця озима м’яка – одна з найкращих культур світового землеробства і в Україні. Тому, серед найважливіших зернових культур пшениця озима м’яка за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Пшениця озима, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур, і в цьому полягає її агротехнічне значення. Рівень виробництва зерна пшениці озимої значною мірою залежить від сортів, які вирощуються, їх пристосованості до умов вирощування в різних грунтово-кліматичних зонах України. Практика сільськогосподарського виробництва засвідчує, що при вирощуванні високо інтенсивних сортів пшениці озимої можна отримувати урожай зерна до 10 т/га і більше. Такі урожаї отримані у державному сортовипробуванні України деяких кращих вітчизняних і закордонних сортів інтенсивного типу. Значно нижча урожайність пшениці озимої у виробничих умовах, порівняно з державним сортовипробуванням, пояснюється як недоліками у технології її вирощування і втратами урожаю зерна під час збирання, так і несвоєчасним впровадженням у виробництво нових сортів. Тому швидке впровадження у виробництво нових високо інтенсивних сортів пшениці озимої, поряд з дотриманням основних елементів прогресивної технології її вирощування, є однією з умов одержання високих урожаїв зерна цієї культури. У статті наведено результати досліджень щодо аналізу сортовипробування пшениці озимої після гороху на Маньківській державній сортовипробувальній станції Черкаської області у 2016-2017 роках на основі яких можна рекомендувати кращі сорти для використання в господарствах зони

Ключові слова

пшениця озима, сортовипробування, перезимівля, посухостійкість, вилягання , осипання, проростання, грибкові хвороби

ЦИТУВАТИ
Kryzhanovskiy, V. (2019). Household and biological peculiarities of wheat winds winters at Mankovsky variety testing station. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 15(6). https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.015
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації