Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Одним із самих досконалих способів розповсюдження насіння бур’янів є перенесення плодів і насіння вітром (анемохорія). Такі потужні багаторічні види бур’янів як ваточник сирійський – Asclepius siriaca L. і осот рожевий – Cirsium arvense L. теж використовують анемохорію для поширення свого насіння на нові території. Метою досліджень було: Здійснити у 2015-2018 рр. оцінку інтенсивності процесів розсіювання насіння і плодів анемохорними видами багаторічних бур’янів на орних землях Київської області. Методика і умови проведення досліджень. Дослідження були польовими. Їх виконували в лабораторії гербології Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Для досліджень серед значної кількості анемохорних видів бур’янів були вибрані ваточник сирійський та осот рожевий Обліки інтенсивності процесів розсіювання і транслокації насіння анемофорних видів бур’янів здійснювали протягом 20 діб від часу їх достигання і початку рознесення потоками повітря (розкриття листянок або відкриття кошиків з насінням на рослинах бур’янів). На визначених схемою дослідів відстанях від модельних рослин визначених видів бур’янів: 16; 32; 64; 125; 250; 500; 1000м. встановлювали ловчі столики (площею 0,25м2 кожний). На кожній дистанції виставляли по 4 ловчі столики. Сумарна їх площа поверхні 1м2 . Досліди здійснювали у 4-х разовій повторності. Отримані результати аналізували за роками і визначали загальні закономірності та статистично обробляли і узагальнювали. Результати і обговорення У результаті проведених обліків поширення насіння ваточника сирійського встановлено, що на відстані до 16 м від материнських рослин середньому протягом 20 діб було зафіксовано 16,31 шт. насінин/м2 . На відстані 1000 метрів від місця формування насіння на материнських рослинах число насінин бур’яну на м2 що заселяло поверхню поля знижувалось до 0,004 шт/м2 . Порівняно з показниками на першій дистанції (16м) інтенсивність надходження насіння ваточника сирійського на одиницю площі поля зменшувалась у 4077,5 рази. Дослідження особливостей розповсюдження насіння осоту рожевого виявили на ловчих столах, що були розміщені на відстані 16 м від материнських рослин бур’яну було зафіксовано у середньому 31,54 шт/м2 насінин бур’яну. На відстані 500 метрів від материнських рослин рівень заселення орних земель насінням осоту рожевого знижувався до 0,028 шт/м2 . На дистанції в 1000 метрів від материнських рослин заселення території насінням осоту рожевого становило у середньому 0,006 насінин на м2 поверхні або у 5256,7 разів менше порівняно з присутністю насіння на відстані 16 метрів. Висновки. Наявність специфічних пристосувань у плодів і насіння, що забезпечує їм високу парусність, дозволяє потокам повітря їх успішно транслокувати і заселяти такими багаторічними видами бур’янів значні території. Навіть на відстані 1000м від материнських рослин на кожний м2 поверхні поля надходить від 0,004 до 0,006шт насінин таких небезпечних і високо конкурентних видів бур’янів

бур'яни, насіння, розповсюдження