Проведені системні екологічні дослідження плавнів пониззя Південного Бугу, як резерватів первинної природної рослинності. Серед плавневих ділянок річки виявлено найбільший Варюшино-Ковалівський плавневий масив із площею приблизно 1000 га. Останній відносимо до групи природних річково-озерних утворень евтрофного типу (оцінки біомаси сягають 1050-1120 г/сезон/м2 ). З’ясовано, що замуленність плавнів посилюють процеси продукування біомаси виключно за рахунок макрофітів, що різко гальмує кругообіг речовин у плавневій екосистемі. Плавнева амфіфітна рослинність закономірно виявлена у межах плавневих біотопів постійної проточності та часткового обводнення із різкою зміною водності на мулистих і піщаних відкладах. Остання представлена вільноплаваючими, зануреними та прикріпленими гідрофільними рослинами, що в умовах заболоченності витісняються гігрофітними еврибіонтними видами. Під час геоботанічних досліджень рослинності Ковалівського плавневого масиву зафіксовано природні рідкісні рослинні угруповання лататтєвих із участю «червонокнижного» виду cальвінії плаваючої (Salvinia natans), що значно підвищує созологічну цінність території. Узагальнені еколого-фітоценотичні дослідження свідчать, що загалом для плавневої амфіфітної рослинності визначальним щодо поширення є фактор гідрологічного режиму екотопу. Наявна зростаюча посушливість клімату та антропогенний тиск на заплаву річки спричинили порушення стабільності гідротопу створивши критичні умови для вегетації гідрофільної рослинності
плавні, амфіфітна рослинність, заплава Південного Бугу, еколого-гідрологічні зміни