З метою вивчення можливості утворення продуктів взаємодії борної кислоти з пектином було синтезовано ряд сполук із співвідношенням пектин–борна кислота 1:1 і 2:1. Проведено теоретичний розрахунок можливості комплексоутворення з використанням програмного забезпечення HyperChem 8.07 методом молекулярної механіки (силове поле AMBER) та напівемпіричним методом PM3 із застосуванням Polak-Ribier алгоритму. Квантово-хімічний розрахунок модельних структур показав високу ймовірність утворення комплексів пектин–борна кислота у співвідношенні 2:1. Запропонована схема утворення комплексу 2:1, коли одна молекула пектину утворює з борною кислотою етерні зв’язки через бічні ланцюги цукрів, а друга молекула пектину утворює естерний зв’язок через карбоксильну групп галактуронового кору. Ймовірність утворення такого комплексу була підтверджена методом ІЧ– спектроскопії. Досліджувалися зразки чистого пектину, та продукту його взаємодії з борною кислотою. В спектрі чистого пектину було виявлено інтенсивну смугу в області 1500–1600 см-1 . Це свідчить про наявність в пектині вільних карбоксильних груп галактуронової кислоти. Відносна інтенсивність цієї смуги зменшується на спектрі продукту взаємодії пектину з борною кислотою. При цьому з’являються лінії середньої інтенсивності в області 1750-1755 см-1 , що свідчить про ймовірну наявність невеликої кількості естерних груп, які з'єднують пектин з борною кислотою
комплексні сполуки, супрамолекулярні комплекси, борна кислота, пектин