Невід’ємним компонентом біоти водних екосистеми є фітомікробентос, якому належить одне з ключових місць у функціонуванні автотрофної ланки. Водойми та водотоки Кілійської дельти Дунаю характеризуються наявністю специфічних біотопів, що обумовлює високе біологічне різноманіття рослинного світу, в тому числі і донних водоростей, які є індикаторами екологічних умов навколишнього середовища. Дослідження фітомікробентосу проводилися в 2010–2013 роках, впродовж вегетаційних сезонів (весна, літо, осінь) на різнотипних водних об’єктах Кілійської дельти Дунаю: водотоках (рукава дельти нижче міста Вілково: Восточний, Бистрий, Очаківський, Білгородський, рукав-стариця Отножний), а також у прісноводних (олігогалінних) затоках – Потапів кут, Бистрий кут, внутрідельтовому озері – Ананькін кут та солоноватоводних затоках – Солоний кут, Бадика кут, Шабош кут. Визначено, що за екологогеографічними показниками більшість видів водоростей – це види-космополіти; за приуроченістю до місця існування – бентосні та планктоннобентосні; стосовно до солоності води – індиференти-олігогалоби, галофілиолігогалоби, мезогалоби; до активної реакції води (рН) – алкаліфіли, індиференти. Широко розповсюджені види водоростей є представниками повільнотекучих вод та індиферентних до температури. Сапробіологічний аналіз встановив, що серед знайдених форм, переважна більшість належить до бета-мезосапробів
фітомікробентос, Кілійська дельта Дунаю, водні екосистеми, екологічні умови, види-індикатори
Використані джерела в процесі публікації