Через обмежене використання органічних добрив у сучасних системах землеробства важливим джерелом надходження поживних речовин у ґрунт є післяжнивні рештки сільськогосподарських культур. У статті наведено результати експериментального дослідження з обґрунтування оптимальних параметрів способів і глибини основного обробітку темнокаштанового ґрунту під сільськогосподарські культури за різних систем обробітку і удобрення у просапній сівозміні на зрошенні. Завдання дослідження полягало у визначенні гумусового стану, поживного режиму ґрунту та продуктивності сільськогосподарських культур за різних доз внесення мінеральних добрив на фоні загортання в ґрунт листостеблової та кореневої маси рослин знаряддями з різною конструкцією робочих органів. Дослідження проводили в стаціонарному досліді відділу зрошуваного землеробства ІЗЗ НААН України впродовж 2010-2018 років у зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Доведено доцільність застосування органо-мінеральної системи удобрення з використанням на добриво післяжнивних решток кукурудзи на зерно, сої, пшениці озимої, сорго зернового та внесенням мінеральних добрив дозою N120P60 на фоні різноглибинної системи основного обробітку з обертанням скиби та диференційованої-1 з одним щілюванням за ротацію, що створює сприятливий поживний і водний режими ґрунту та сприяє формуванню продуктивності сівозміни на рівні 8,17 - 8,43 т/га зерна
сівозміна, спосіб, система, обробіток, гумус, кукурудза, сорго, соя, пшениця озима
Використані джерела в процесі публікації