Під час ведення гетерозисної селекції жита озимого важливим питанням залишається створення, розмноження та збереження вихідних батьківських компонентів гібридизації, особливо самонесумісних форм. Вирішити проблему можна зміною архітектоніки рослин, інтенсивності кущення та клонуванням інтактних матеріалів. Кущистість жита визначається низкою чинників, зокрема, особливістю генотипу, родючістю ґрунту, глибиною посіву насіння, нормою висіву, строками посіву, погодними умовами вирощування тощо. Клонування інтактних рослин спрощує процес розмноження генетично ідентичного матеріалу, що досягається стимулюванням закладання бокових пагонів у вузлі кущення. Протягом року з однієї рослини можна отримати біля 500 клонів. Доведено позитивний вплив цитоплазми на успадкування формування кількості продуктивних стебел, тобто за материнську форму доцільно обирати зразки з високою кущистістю рослин. Встановлено, що для прискореного розмноження цінних генотипів жита озимого доцільно проводити клонування розкущених зразків протягом року за вирощування в оптимальних умовах тепличного комплексу та поля. Інтенсивність кущення та коефіцієнт клонування істотно залежить від генотипу вихідного матеріалу. Виділено кращі зразки (19–5, 88), що можуть слугувати донорами генів продуктивної кущистості
жито озиме, зразок, продуктивна кущистість, донор генів, клонування
Використані джерела в процесі публікації