Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Роль мікоризоутворюючих грибів у стабільності та здатності до адаптації лісових екосистем Карпатського регіону

Іванна Кульбанська*

kulbanska@nubip.edu.ua

Завантажити статтю
Анотація

Лісові екосистеми Карпатського регіону характеризувалися високою біорізноманітністю, однак у сучасних умовах зазнали суттєвого впливу кліматичних змін та антропічного навантаження, що призвело до зниження їх стійкості. У цих умовах особливого значення набуло вивчення ролі мікоризоутворюючих грибів як одного з ключових чинників підтримання функціональної стабільності деревостанів. Метою роботи стало встановлення ролі мікоризних асоціацій у забезпеченні стабільності та адаптаційної здатності лісових екосистем за участі Abies alba. У досліджуваних деревостанах було встановлено високий рівень різноманіття мікоризоутворюючих грибів із домінуванням ектомікоризних симбіонтів, частка яких становила близько 80-85 % від загального видового складу. Інтенсивність мікоризації варіювала в межах 40-80 % залежно від типу насаджень та екологічних умов. Найвищі показники мікоризації було зафіксовано у чистих ялицевих деревостанах (72,5 %) та на екологічно стабільних ділянках із добре розвиненим ґрунтовим покривом, тоді як у порушених насадженнях цей показник знижувався до 47,2 %. Виявлено тісний зв’язок між інтенсивністю мікоризації та життєвим станом дерев: у здорових дерев середній рівень мікоризації становив 72,3 %, а у сильно ослаблених – лише 37,8 %. Отримані результати підтвердили важливу роль мікоризних асоціацій у підвищенні стійкості дерев до абіотичних стресів та підтриманні функціональної стабільності лісових екосистем. Практичне значення результатів полягало у можливості використання інтенсивності мікоризації як індикатора стану деревостанів та врахування ролі мікоризних асоціацій при плануванні лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості лісів

Ключові слова

ектомікориза; біорізноманіття грибів; життєвий стан дерев; едафічні чинники; абіотичний стрес; ґрунтові умови; симбіотичні взаємодії

ЦИТУВАТИ
Kulbanska, I. (2026). The role of mycorrhizal fungi in the stability and adaptive capacity of forest ecosystems in the Carpathian region. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 22(4),52-64. https://doi.org/10.31548/dopovidi/4.2026.52
Використані джерела
  1. Abbott, L.K., & Murphy, D.V. (Eds.). (2007). Soil biological fertility: A key to sustainable land use in agriculture. Dordrecht: Springer. doi: 0.1007/978-1-4020-6619-1.
  2. Amaranthus, M.P. (1998). The importance and conservation of ectomycorrhizal fungal diversity in forest ecosystems: Lessons from Europe and the Pacific Northwest. In General technical report PNW-GTR-431. Portland: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Pacific Northwest Research Station. doi: 10.2737/PNW-GTR-431.
  3. Arévalo, Y., Avila-Salem, M.E., Loján, P., Urgiles-Gómez, N., Pucha-Cofrep, D., Aguirre, N., & Benavidez-Silva, C. (2025). Arbuscular mycorrhizal fungi in the ecological restoration of tropical forests: A bibliometric review. Forests, 16(8), article number 1266. doi: 10.3390/f16081266.
  4. Burns, R. (Ed.). (2009). Plant pathology: Techniques and protocols. Totowa: Humana Press. doi: 10.1007/978-1-59745-062-1.
  5. Convention on Biological Diversity. (1992, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.
  6. Genre, A., Lanfranco, L., Perotto, S., & Bonfante, P. (2020). Unique and common traits in mycorrhizal symbioses. Nature Reviews Microbiology, 18, 649-660. doi: 10.1038/s41579-020-0402-3.
  7. Gil-Fernández, M., Carthey, A.J.R., Mendoza, E., Godínez-Gómez, O., MacSwiney G., M.C., Blanco-García, A., Delfín-Alfonso, C.A., & Le Roux, J.J. (2025). The impact of land use change on mycorrhizal fungi and their associations with rodents: Insights from a temperate forest in Mexico. Mycorrhiza, 35, article number 36. doi: 10.1007/s00572-025-01210-x.
  8. Index Fungorum. (n.d.). Retrieved from http://www.indexfungorum.org.
  9. Karunarathna, S.C., et al. (2025). Mushrooms in climate change mitigation: A comprehensive review. Frontiers in Microbiology, 16, article number 1727022. doi: 10.3389/fmicb.2025.1727022.
  10. Li, T., Phillips, R.P., Rillig, M.C., Angst, G., Kiers, E.T., Bonfante, P., Eisenhauer, N., & Liu, Z. (2025). Mycorrhizal allies: Synergizing forest carbon and multifunctional restoration. Trends in Ecology & Evolution, 40(10), 983-994. doi: 10.1016/j.tree.2025.07.004.
  11. Nouwen, O., Rineau, F., Kohout, P., Baldrian, P., Eisenhauer, N., Beenaerts, N., Thijs, S., Vangronsveld, J., & Soudzilovskaia, N.A. (2025). Towards understanding the impact of mycorrhizal fungal environments on the functioning of terrestrial ecosystems. FEMS Microbiology Ecology, 101(8), article number fiaf062. doi: 10.1093/femsec/fiaf062.
  12. Oliferchuk, V., & Fedorovych, D. (2021). Influence of tuber melanosporum mycorrhystic mushrooms on the biodiversity rhisosphere micromycetes and growth and productivity of hazelnut. Scientific Bulletin of UNFU, 31(2), 28-34. doi: 10.36930/40310204.
  13. Parfenyuk, A., Kosovska, N., Borodai, V., & Turovnik, Yu. (2022). Root exometabolites as an ecological factor in the interaction between cultivated plants and soil microorganisms. Agroecological Journal, 3, 62-74. doi: 10.33730/2077-4893.3.2022.266410.
  14. Red Book of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://redbook-ua.org/.
  15. Simard, S.W., Beiler, K.J., Bingham, M.A., Deslippe, J.R., Philip, L.J., & Teste, F.P. (2012). Mycorrhizal networks: Mechanisms, ecology and modelling. Fungal Biology Reviews, 26(1), 39-60. doi: 10.1016/j.fbr.2012.01.001.
  16. Stamets, P. (1993). Growing gourmet and medicinal mushrooms. Berkeley: Ten Speed Press.
  17. Steidinger, B.S., et al. (2019). Climatic controls of decomposition drive the global biogeography of forest-tree symbioses. Nature, 569, 404-408. doi: 10.1038/s41586-019-1128-0.
  18. Teste, F.P., Simard, S.W., Durall, D.M., Guy, R.D., Jones, M.D., & Schoonmaker, A.L. (2009). Access to mycorrhizal networks and roots of trees: Importance for seedling survival and resource transfer. Ecology, 90(10), 2808-2822. doi: 10.1890/08-1884.1.
  19. Tkachuk, O., & Viter, N. (2022). Biological aspects of functioning of field protective forest belts in conditions of climate change. Balanced Nature Using, 1, 100-107. doi: 10.33730/2310-4678.1.2022.255218.
  20. Usman, M., Ho-Plágaro, T., Frank, H.E.R., Calvo-Polanco, M., Gaillard, I., Garcia, K., & Zimmermann, S.D. (2021). Mycorrhizal symbiosis for better adaptation of trees to abiotic stress caused by climate change in temperate and boreal forests. Frontiers in Forests and Global Change, 4, article number 742392. doi: 10.3389/ffgc.2021.742392.
  21. Van Nuland, M.E., et al. (2025). Global hotspots of mycorrhizal fungal richness are poorly protected. Nature, 645, 414-422. doi: 10.1038/s41586-025-09277-4.
  22. Wang, L., et al. (2025). Arbuscular mycorrhizal networks – a climate-smart blueprint for agriculture. Plant Communications, 6(11), article number 101526. doi: 10.1016/j.xplc.2025.101526.
  23. Wang, Z., et al. (2026). Effects of mycorrhizal dominance on species diversity and carbon stock in a large temperate forest region. Journal of Environmental Management, 401, article number 128771. doi: 10.1016/j.jenvman.2026.128771.
  24. World Flora Online. (n.d.). Retrieved from https://www.worldfloraonline.org.
  25. Zegnal, I., Brenko, A., & Medak, J. (2025). Mycorrhiza: The importance of this hidden network. South-East European Forestry, 16(2), 257-267. doi: 10.15177/seefor.25-19.