Питання лісовідновлення та підвищення продуктивності дубових насаджень має важливе значення для лісового господарства. Мета роботи полягла в оцінці впливу передпосівних способів зберігання жолудів дуба звичайного та різних технологій вирощування садивного матеріалу на біометричні показники сіянців дуба звичайного, які висаджені на лісокультурні площі. Оцінювалися такі показники, як висота надземної частини, загальна та коренева маса, а також діаметр біля кореневої шийки. Особлива увага приділялася впливу різних методів вирощування сіянців (із закритою та відкритою кореневою системою, а також методом шпигування) на їхній фізіологічний стан. Аналіз розподілу сіянців за категоріями стану (здорові, пошкоджені, загиблі) дозволив встановити кращі комбінації зберігання та вирощування. Результати дослідження показали, що спосіб зберігання жолудів у траншеях виявився найбільш оптимальним, забезпечуючи високу приживлюваність та найкращі біометричні показники сіянців. Доведено перевагу траншейного зберігання жолудів: сіянці із закритою кореневою системою (ЗКС) досягли висоти 31,1-33,2 см та маси коренів 8,8-10,8 г. При стратифікації в піску висота склала 31,2-31,4 см. Найгірші результати показало зберігання у воді: висота сіянців ЗКС становила 21,3-24,2 см, маса коренів лише 4,2-6,1 г. Частка здорових рослин при траншейному методі була найвищою (78-84 %), тоді як у піску зафіксовано максимум загиблих (26-28 %). Формування бічних коренів першого-третього порядку та стрижневого кореня мають прямий вплив на приживлюваність та збереженість лісових культур. Висаджені на лісокультурну площу сіянці із ЗКС та сіянці вирощені шляхом шпигування жолудів мають більш розвинені кореневі системи. Отримані дані мають практичне значення для розробки рекомендацій щодо підвищення якості садивного матеріалу дуба звичайного
Quercus robur; висота сіянців; коренева система; садивний матеріал; закрита коренева система