В умовах кліматичних змін і частих посух актуальним є дослідження оптимальних строків сівби зернового сорго як посухостійкої культури з С4‑типом фотосинтезу для забезпечення стабільного проходження критичних фаз росту та формування врожаю. Метою дослідження було встановити вплив строків сівби на формування морфометричних показників та урожайності рослин сорго зернового в умовах Лісостепу України. У дослідженні застосовано комплекс польових, аналітичних, морфометричних, візуально‑інструментальних, облікових і статистичних методів. Встановлено, що рекомендований строк сівби забезпечував максимальні значення висоти рослин (на стадіях ВВСН 81-82) і найбільшу площу листкової поверхні, що формувало найвищий фотосинтетичний потенціал посівів. Виявлено тенденцію, що ранній строк сівби зумовлював уповільнення росту на початкових етапах, тоді як пізній строк супроводжувався зниженням інтенсивності росту в другій половині вегетації та швидшим відмирання листків. Виявлено таку тенденцію між стадією розвитку рослин (ВВСН 21-22 і ВВСН 81-82) та їх висотою, і площею листкової поверхні простежується позитивна лінійна залежність (r > 0) з високими значеннями коефіцієнта детермінації (R2), що свідчить про закономірне зростання морфометричних показників упродовж вегетації та різну інтенсивність їх наростання залежно від строку сівби. Було встановлено, що найвищу врожайність отримано за рекомендованого строку сівби, за раннього строку вона була найнижчою, а за пізнього ‒ на рівні рекомендованого. Було встановлено, що пізній строк сівби сприяв появі дружнішим сходам і швидшому стартовому розвитку та, за наявності достатнього зволоження, дає змогу зберігати рівень урожайності, близький до рекомендованого. Отримані результати можуть бути використані для науково обґрунтованого вибору строків сівби сорго зернового з метою підвищення стабільності продуктивності та ефективності його вирощування в умовах Лісостепу України
продуктивність, листкова поверхня, висота рослин, гібрид, сорго зернове