Метою дослідження було оцінити екологічні наслідки використання альтернативних видів палива в морській галузі, зокрема їхній потенціал щодо глобального потепління, підкислення океанів, евтрофікації та морської токсичності. Для цього було проведено порівняльний аналіз різних видів палива, включаючи зріджений природний газ, зелену метанолову продукцію, аміак, біопалива та традиційний важкий мазут. Результати показали, що зріджений природний газ, незважаючи на знижені викиди CO₂, мав високий кліматичний вплив через витоки метану, з потенціалом глобального потепління від 0,18 до 0,22 кг CO₂-екв./МДж. Зелені біопалива, зокрема метанол, мали найнижчий потенціал глобального потепління (0,016-0,020 кг CO₂-екв./МДж), але їхні прямі викиди CO₂ під час спалювання залишалися високими. Амміак, як безвуглецеве паливо, знижував викиди CO₂, однак утворював значні кількості закису азоту (N₂O), що суттєво впливає на кліматичний баланс. Потенціал підкислення океану для важкого мазуту становив 0,18 кг SO₂-екв./МДж, а для аміаку – 0,10 кг SO₂-екв./МДж. Аналіз евтрофікації показав, що викиди аміаку та закису азоту значно підвищують рівень азоту в морських екосистемах, що може викликати розвиток водоростей. Токсичність різних палив продемонструвала, що аміак має найбільший потенціал для шкоди морським організмам, навіть за низьких концентрацій. Практична значимість результатів полягає в необхідності комплексної оцінки екологічних наслідків при переході до альтернативних палив у судноплавстві, що може бути використано органами управління морським транспортом, екологічними агентствами, морськими портами, а також компаніями, які займаються розробкою і впровадженням технологій для декарбонізації судноплавства та зниження екологічного впливу морської діяльності
альтернативні види палива, екологічний вплив, глобальне потепління, потенціал підкислення, аміак, метанол