Мета дослідження полягала у визначенні ефективних методів оптимізації та зниження вібраційних процесів у системі “інструмент – заготовка – верстат” для підвищення стабільності та якості обробки. У дослідженні проведено аналіз основних видів вібрацій у системі “інструмент – заготовка – верстат” та визначено їхній вплив на якість обробки, встановивши, що самозбуджувані вібрації є основною причиною нестабільності процесу. Розглянуто класичні підходи до різання та математичну модель оптимізації параметрів обробки, спрямовану на зменшення вібрацій і підвищення точності та ефективності технологічного процесу. Аналіз класичних методів показав, що методи з фіксованим кутом і постійною подачею забезпечують стабільність і передбачуваність процесу, тоді як методи з перемінною подачею та автоматичним регулюванням підвищують адаптивність і зменшують амплітуду вібрацій. Моделювання підтвердило ефективність оптимізації параметрів для стабілізації коливань і підвищення якості обробки. За результатами обробки на верстаті 1К62 твердосплавним інструментом типу T15K6 встановлено зменшення параметра шорсткості з 6,3 до 1,6 мкм за рахунок оптимізації режимів різання та підвищення жорсткості системи. Дослідження також показало зростання ресурсу інструменту на 40 % при усуненні самозбуджених коливань. Узагальнення отриманих даних дозволило сформулювати практичні рекомендації щодо вибору параметрів обробки з урахуванням динамічних властивостей технологічної системи з метою забезпечення стабільного процесу різання та підвищення якості обробки. Отримані результати можуть бути використані фахівцями машинобудівних підприємств і науковцями для підвищення ефективності виробничих процесів і якості продукції
демпфування, амплітуда, шорсткість, ресурс, коливання, стабільність