У зв’язку зі зростанням попиту на органічну сою та необхідністю зменшення негативного впливу кліматичних змін актуальним є дослідження впливу біопрепаратів різної природи на адаптивні механізми рослин до стресових умов. Метою роботи було оцінити зміну вмісту абсцизової кислоти (АВА) під дією біопрепаратів у багаторічному польовому експерименті та проаналізувати взаємозв’язки АВА з біохімічними, фізіологічними й агрономічними показниками адаптації сої до гідротермічного стресу в умовах органічного землеробства. Дослідження проводили з використанням біопрепаратів на основі мікоризних грибів, ризосферних й азотфіксуючих бактерій і фітогормонів. Застосовано комплекс польових, лабораторних (фізіологічних, біохімічних) і статистичних методів. Встановлено інтеграцію молекулярних, біохімічних, фізіологічних і агрономічних маркерів стресостійкості завдяки підвищенню адаптивного потенціалу сої при застосуванні біопрепаратів. Їх ефективність проявлялася через комплексний вплив на ключові адаптивні механізми: зниження концентрації стресового гормону АВА на 9,2-36,3 %, що свідчило про послаблення стресового навантаження; підвищення відносного вмісту води на 10,0-27,6 %, що забезпечувало оптимальний водний статус клітин; покращення продихової провідності на 19,2-65,4 % завдяки оптимізації роботи продихів; зниження рівня перекисного окислення ліпідів (малонового діальдегіду – на 15,6-41,8 %), що вказувало на ефективний захист мембран від оксидативного стресу; підвищення вмісту проліну на 9,1-46,6 %, що свідчило про активацію природних захисних механізмів і підтримку осмотичного балансу. Кореляційний аналіз підтвердив, що біопрепарати забезпечують комплексну модуляцію стресової відповіді рослин, оптимізуючи баланс між захисними реакціями та продуктивністю, що призводило до підвищення врожайності на 12,3-45,5 % навіть за несприятливих погодних умов. Встановлено, що під час водного стресу біопрепарати модулюють біосинтез АВА та її регуляторну функцію, сприяючи координованим змінам осмопротекторних механізмів, антиоксидантного захисту та водного режиму рослин. Найбільш ефективною виявилася потрійна комбінація біопрепаратів, яка забезпечувала оптимальний баланс між фітогормональною регуляцією, фізіологічними процесами та продуктивністю сої в умовах гідротермічного стресу. Отримані результати можуть бути рекомендовані для вирощування органічної сої з метою підвищення її врожайності в умовах кліматичних викликів
органічне землеробство, відносний вміст води, продихова провідність, пролін, малоновий діальдегід, урожайність