У даній статті на основі польових досліджень наведено результати потенціалу врожайності гібридів пшениці Хюбері та Гімалая. Проведено порівняння гібридів за цінними господарськими ознаками. Дослідження з вивчення гібриду Хюбері проводили у 2014-2016 рр., а гібриду Гімалая – у 2020-2022 рр. Фенологічні спостереження за посівами пшениці озимої та стійкість проти основних збудників хвороб та шкідників проводили за загальноприйнятими методиками. У результаті проведених досліджень встановлено, що гібриди сформували вищі показники урожайності, у порівнянні зі стандартом, мали вищі показники якості зерна, а також стійкості до біотичних та абіотичних факторів. Гібрид пшениці Хюбері перевершує середні показники врожайності в усіх агрокліматичних зонах і відрізняється високою зимостійкістю, стійкістю до вилягання та обсипання зерна, а також іншими важливими характеристиками. Гібрид нового покоління Гімалая вирізняється не лише своєю найвищою урожайністю серед усіх тестованих гібридів, але й високою якістю зерна. Цей гібрид дозволяє отримати зерно вищого класу (A) з високим вмістом білка. Для гібрида Гімалая відмічено високу стійкість проти найбільш поширених збудників хвороб та стресових умов у всіх зонах вирощування. Проведені дослідження дозволяють визначити переваги та недоліки кожного гібриду, а також виявити можливості використання нових гібридів для підвищення продуктивності пшениці
пшениця озима, гібриди, Хюбері, Гімалая, стійкість, якість, продуктивність, вологість зерна, зимостійкість, коефіцієнт кущіння, стійкість до вилягання
[1] Cherenkov, A.V., Hasanova, I.I., & Solodushko, M.M. (2014). Winter wheat – the development and selection of culture in a historical aspect. Bulletin of the Institute of Agriculture of the Steppe Zone of the National Academy of Sciences of Ukraine, 6, 3-6.
[2] Mostipan, M.I. (2015). Plant growing. Laboratory practice. Kropyvnytskyi: V.F. Lysenko.
[3] State register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine (2016). Retrieved from https://www.sops.gov.ua.
[4] Snape, J., Butterworth, K., Whitechurch, E., & Worland, A.J. (2001). Waiting for fine times: Genetics of flowering time in wheat. In Z. Bedö & L. Láng (Eds.), Wheat in a global environment. Developments in plant breeding (vol. 9, pp. 67-74). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-94-017-3674-9_7.
[5] Wanyera, R., & Mosigisi, G.O.S. (2005). The use of genetically modified organisms (GMOs) in the development of new wheat hybrids. Biotechnology Advances, 23(3), 189-195.
[6] Singh, D.P., & Shekhawat, M.S. (2011). The role of next-generation sequencing (NGS) in enhancing the efficiency of wheat breeding programs. Journal of Crop Improvement, 25(4), 367-383.
[7] Easterly, A.C., Rife, T.W., Boyles, R.E., & Brown-Guedira, G. (2014). Evaluating the impact of hybrid agents on wheat performance: A comprehensive study. Theoretical and Applied Genetics, 127(8), 1857-1869.
[8] Gupta, P.K., & Varshney, R.K. (2019). Genome editing and its applications in crop improvement: A review with emphasis on wheat. Plant Science, 284, 98-110.
[9] Reynolds, M.P., Varshney, R.K., & Nguyen, H.T. (2020). Utilization of genetic diversity for improving productivity and stress resilience of wheat. Plant Science.
[10] Volkodav, V.V. (Ed.). (2003). Methodology for examination and state testing of plant varieties of grain and grain crops. Kyiv: Aleph.
[11] Tribela, S.O. (2010). Methodology for assessing the resistance of wheat varieties against pests and pathogens. Kyiv: Kolobig.