Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Ефективність припосівного внесення комплексних добрив у технології вирощування пшениці м’якої озимої

С. Каленська, О. Шутий, Т. Антал, Р. Сонько, С. Кривов
Завантажити статтю
Анотація

Інноваційні технології в рослинництві, враховують необхідність збереження біорізноманіття рослин та ґрунту, ефективність використання СО2, новітніх форм добрив, які передбачають цільове, пролонговане, регульоване використання елементів живлення, мінімізації втрат; енергетичну ефективність технологій та потребують постійного удосконалення. У статі представлено результати досліджень щодо теоретичного обґрунтування та вдосконалення оптимальних параметрів формування урожайності та якості зерна пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу України за припосівного внесення комплексних добрив DuraSOP з різною формуляцією. Встановлено оптимальні параметри та закономірності формування елементів структури врожаю пшениці озимої залежно від формуляції добрив DuraSOP: густота стояння рослин, кількість продуктивних стебел, зерен у колосі, маса зерна з колоса, маса 1000 насінин, урожайність та якість. Проведенні комплексні дослідження щодо ефективності припосівного внесення комплексних добрив DuraSOP за вирощування пшениці озимої, дозволили встановити високу ефективність добрив. Добрива мають пролонговану дію, відзначаються низькою нормою внесення, перевершують виробничий контроль, який за сумарним внесенням діючої речовини макроелементів був значно вищим. Ефективність всіх видів добрив суттєво залежить від погодних умов, зокрема кількості опадів

Ключові слова

пшениця озима, добрива, урожайність, якість зерна, структура врожаю

ЦИТУВАТИ
Kalenska, S., Shutyi, О., Antal, T., Sonko, R., & Krivov, S. (2024). Efficiency of pre-sowing application of complex fertilizers in cultivation technology of soft winter wheat. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 20(2). https://doi.org/10.31548/dopovidi.2(108).2024.007
Використані джерела

[1] Alexandratos, N., & Bruinsma, J. (2012). World agriculture towards 2030/2050. The 2012 Revision. ESA Working Paper No. 12-03. Retrieved from https://www.fao.org/4/ap106e/ap106e.pdf.

[2] Baer-Nawrocka, A, & Sadowski, A. (2019). Food security and food self-sufficiency around the world: A typology of countries. PLoS One, 14(3), article number e0213448. doi: 10.1371/journal.pone.0213448.

[3] Balawejder, M., Szostek, M., Gorzelany, J., Antos, P., Witek, G., & Matłok, N.A (2020). Study on the potential fertilization effects of microgranule fertilizer based on the protein and calcined bones in maize cultivation. Sustainability, 12(4), article number 1343. doi: 10.3390/su12041343.

[4] Batsmanova, L., Taran, N., Konotop, Y., Kalenska, S., & Novytska, N. (2020). Use of a colloidal solution of metal and metal oxide-containing nanoparticles as fertilizer for increasing soybean productivity. Journal of Central European Agriculture, 21(2), 311-319. doi: 10.5513/JCEA01/21.2.2414.

[5] Dijk, V.M., & Meijerink, G.W. (2014). A review of food security scenario studies: Gaps and ways forward. In T.J. Achterbosch, M. Dorp, W.F.van Driel, J.J. van Groot, J. Lee, A. van der Verhagen & I. Bezlepkina (Eds.), The food puzzle: Pathways to securing food for all (pp. 30-32). Wageningen: Wageningen UR.

[6] Dubey, A., & Mailapalli, D.R. (2016). Nanofertilisers, nanopesticides, nanosensors of pest and nanotoxicity in agriculture. Sustainable Agriculture Reviews, 19, 307-330. doi: 10.1007/978-3-319-26777-7_7.

[7] Dwivedi, S., Saquib, Q., Al-Khedhairy, A.A., & Musarrat, J. (2016). Understanding the role of nanomaterials in agriculture. In Microbial inoculants in sustainable agricultural productivity (pp. 271-288). New Delhi: Springer. doi: 10.1007/978-81-322-2644-4_17.

[8] Gogos, A., Knauer, K. & Bucheli, T.D. (2012). Nanomaterials in plant protection and fertilization: Current state, foreseen applications, and research priorities. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 60, 9781-9792. doi: 10.1021/jf302154y.

[9] Honchar, L., Kalenska, S., Novictska, N., Pylypenko, V., Stolyarchuk, T., Zawieja, J., & Scherbakova, O. (2017). Influence colloidal solutions of nanomolybdenum on the efficiency of symbiotic nitrogen fixation in legumes (pea, chickpea). Agriculture & Forestry, 63(4), 83-89. doi: 10.17707/AgricultForest.63.4.09.

[10] Kale, A.P., & Gawade, S.N. (2016). Studies on nanoparticle induced nutrient use efficiency of fertilizer and crop productivity. Green Chemistry & Technology Letters, 2, 88-92. doi: 10.18510/gctl.2016.226.

[11] Kalenska, S., Novytska, N., Stolyarchuk, T., Kalenskyi, V., Garbar, L., Sadko, M., Shutiy, O., & Sonko, R (2021). Nanopreparations in technologies of plant growing. Agronomy Research, 19(1), 795-808. doi: 10.15159/AR.21.017.

[12] Khanam, R., Mohiuddin, G., Biswas, R., & Das, S. (2022). Nanofertilizers for sustainable crop production: A perspective in small farm agriculture. In Innovation in small-farm agriculture. doi: 10.1201/9781003164968-18.

[13] Kirchmann, H., Börjesson, G., Bolinde, M., Katterer, T., & Djodjic, F. (2020). Soil properties currently limiting crop yields in Swedish agriculture – an analysis of 90 yield survey districts and 10 long-term field experiments. European Journal of Agronomy, 120, article number 126132. doi: 10.1016/j. eja.2020.126132.

[14] Makarenko, N.А., Kalenska, S.M., & Rudnitska, L.V. (2015). The biological efficacy and еnvironmental safety of nanoagrochemicals. Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series: Agronomy, 210, 91-96.

[15] Mondal, T., Datta, J.K., & Mondal, N.K. (2017) Chemical fertilizer in conjunction with biofertilizer and vermicompost induced changes in morpho-physiological and bio-chemical traits of mustard crop. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences, 16(2), 135-144. doi: 10.1016/j.jssas.2015.05.001.

[17] Novytska, N., Gadzvsokiy, G., Mazurenko, B., Kalenska, S., Svistunova, I., & Martynov, O. (2020). Effect of seed inoculation and foliar fertilizing on structure of soybean yield and yield structure in Western Polissya of Ukraine. Agronomy Research, 18(3), 2512-2519. doi: 10.15159/ar.20.203.

[18] Shcherbakova, E.N., Shcherbakov, A.V., Andronov, E.E., Gonchar, L.N., Kalenskaya, S.M., & Chebotar, V.K. (2017). Combined pre seed treatment with microbial inoculants and Mo nanoparticles changes composition of root exudates and rhizosphere microbiome structure of chickpea (Cicer arietinum L.) plants. Symbiosis, 73(1), 57-69. doi: 10.1007/s13199-016-0472-1.

[19] Solanki, P., Bhargava, A., Chhipa, H., Jain, N., & Panwar, J. (2015). Nano-fertilizers and their smart delivery system. In M. Rai, C. Ribeiro, L. Mattoso & N. Duran (Eds.), Nanotechnologies in food and agriculture (pp. 81-101). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-14024-7_4.

[20] Vermeulen, S.J., Aggarwal, P.K., Ainslie, A., Angelone, S., Campbel, B.M., Challinor, A.J., Hansen, J.W., Ingram, J.S.L., Jarvis, A., Kristjanson, P., Lau, C., Nelson, G.C., Thornton, P.K., & Wollenberg, E. (2012). Options for support to agriculture and food security under climate change. Environmental Science & Policy, 15, 136-144. doi: 10.1016/j.envs-ci.2011.09.003.