Tuyakhov, M.
(2024).
The role of yeasts in etiology of canine otitis.
Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine,
20(2).
https://doi.org/10.31548/dopovidi.2(108).2024.015
У статті наведені результати вивчення видового складу мікробіоти поверхні шкіри слухового каналу за отиту у собак, зокрема результати дослідження грибкової мікробіоти та частоти виникнення асоціацій дріжджових грибів зі збудниками бактеріальної природи. Мета роботи. Дослідження мікробіоти вуха собак за отитів з метою виявлення її видового складу та встановлення можливої ролі патогенних грибів і їх асоціацій з патогенними стафілококами. Матеріали і методи. Дослідними тваринами були собаки із симптомами отиту віком від 6 місяців до 10 років. За період 2018-2020 було досліджено 30 собак масою 5-60 кг різних порід, обох статевих груп. Під час дослідження проводився відбір клінічного матеріалу у хворих тварин, виділення культур збудників на живильних середовищах, вивчення їх культуральних властивостей та визначення чутливості до відповідних препаратів. Результати досліджень. Як показали результати досліджень, серед представників дріжджових грибів у матеріалі, виділеному від собак з отитом, найчастіше визначити Malassezia pachydermatis – 9 випадків (30 %). Представники Candida albicans були виділені лише у 1 випадку (3,3 %), тож їх клінічне значення потребує подальшого вивчення. Дані гриби могли бути сторонніми контамінантами. Слід зазначити, що у 9 випадках (30 %) виділили золотистий стафілокок спостерігалися асоціації Staphylococcus aureus з грибами Malassezia pachydermatis, у 6 випадках (20 %) спостерігалися асоціації Staphylococcus pseudintermedius із з грибами M. pachydermatis; у 5 випадках (16,7 %) – асоціації S. aureus із грам-негативними Proteus spp. Висновки. 1. Серед представників дріжджових грибів у матеріалі, виділеному від собак з отитом, найчастіше виділяли M. pachydermatis – 9 випадків (30 %). 2. Представники C. albicans були виділені лише у 1 випадку (3,3 %), тож їх клінічне значення потребує подальшого вивчення. Дані гриби могли бути сторонніми контамінантами. 3. Слід зазначити, що у 9 випадках (30 % від кількості випадків виділення золотистого стафілококу) спостерігалися асоціації S. aureus з грибами M. pachydermatis, у 6 випадках (20 %) спостерігалися асоціації S. pseudintermedius із з грибами M. pachydermatis; у 5 випадках (16,7 %) – асоціації S. aureus із грам-негативними Proteus spp.
собаки, мікробіологічні дослідження, живильні середовища, мікробіота шкіри, дріжджові гриби, отит, грибково-мікробні асоціації, стафілококи, чутливість
[1] Miller, W., Griffin, C., & Campbell, K. (2013). Fungal and algal skin diseases. In Muller and Kirk’s small animal dermatology (pp. 243-252). St. Louis: Elsevier.
[2] Mauldin, E.A., Scott, D.W., Miller, W.H., & Smith, C.A. (1997). Malassezia dermatitis in the dog: a retrospective histopathological and immunopathological study of 86 cases (1990-1995). Veterinary Dermatology, 8(3), 191-202. doi: 10.1046/j.1365-3164.1997.d01-15.x.
[3] Guillot, J., et al. (1998). Importance des levures du genre Malassezia. Point Veterinaire, 29, 691-701.
[4] Scott, D.W. (1992). Bacteria and yeast on the surface and within non-inflamed hair follicles of skin biopsies from dogs with non-neoplastic dermatoses. Cornell Veterinarian, 82,379-386.
[5] Berger, D., Lewis, P., Schick, A., & Stone, R.T. (2012). Comparison of once-daily versus twice-weekly terbinafine administration for the treatment of canine Malassezia dermatitis – a pilot study. Veterinary Dermatology, 23(5),418-e79. doi: 10.1111/j.1365-3164.2012.01074.x.
[6] Bond, R., & Lloyd, D.H. (1998). The relationship between population sizes of Malassezia pachydermatis in healthy dogs and in Basset Hounds with M. pachydermatis-associated seborrhoeic dermatitis and adherence to canine corneocytes in vitro. In Advances in veterinary dermatology III (pp. 283-289). Boston: Butterworth-Heinemann.
[7] Guillot, J., Bensignor, E., Jankowski, F., Seewald, W., Chermette, R., & Steffan, J. (2003). Comparative efficacies of oral ketoconazole and terbinafine for reducing Malassezia population sizes on the skin of Basset Hounds. Veterinary Dermatology, 14, 153-157. doi: 10.1046/j.1365-3164.2003.00334.x.
[8] Greene, C.E. (2006). Cutaneous fungal infections (3rd ed.). In Infectious diseases of the dog and cat (pp. 602-606). Philadelphia: WB Saunders & Co.
[9] Guillot, J., et al. (1998). Importance des levures du genre Malassezia. Point Veterinaire, 29, 691-701.
[10] Nègre, A., Bensignor, E., & Guillot, J. (2009). Evidence-based veterinary dermatology: a systematic review of interventions for Malassezia dermatitis in dogs. Veterinary Dermatology, 20, 1-12. doi: 10.1111/j.1365-3164.2008.00721.x.
[11] Guillot, J., Bensignor, E., Jankowski, F., Seewald, W., Chermette, R., & Steffan, J. (2003). Comparative efficacies of oral ketoconazole and terbinafine for reducing Malassezia population sizes on the skin of Basset Hounds. Veterinary Dermatology, 14, 153-157. doi: 10.1046/j.1365-3164.2003.00334.x.
[12] Bond, R., & Lloyd, D.H. (1995). Evaluation of a detergent scrub technique for the quantitative culture of Malassezia pachydermatis from canine skin. Research in Veterinary Science, 58, 133-137. doi: 10.1016/0034-5288(95)90066-7.
[13] Bond, R. (2010). Superficial veterinary mycoses. Clinics in Dermatology, 28(2), 226-236. doi: 10.1016/j.clindermatol.2009.12.012.
[14] Bugden, D.L. (2013). Identification and antibiotic susceptibility of bacterial isolates from dogs with otitis externa in Australia. Australian Veterinary Journal, 91(1-2), 43-46.
[15] Griffin, C.E. (2010). Classifying cases of otitis externa the PPSP system. Proceedings of ESVD Workshop on Otitis St. Helens.
[16] Nambi, A.P. (2002). Malassezia dermatitis in dogs. Intas Polivet, 3, 202-205.
[17] Nardoni, S.M., Corazza, F., & Mancianti, F. (2008). Mancianti diagnostic, clinical features of animal malasseziosis. Parassitologia, 50(1-2), 81-83.
[18] Petrov, V.G., Mihaylov, I., Tsachev, G., Zhelev, P., & Marutsov, K. (2013). Otitis externa in dogs: Microbiology and antimicrobial susceptibility. Revista de Medicina Veterinaria, 164(1), 18-22.
[19] Reddy, C.B.K., & Kumari, K.N. (2015). Therapeutic management of Malassezia dermatitis in a Labrador retriever dog. International Journal of Livestock Research, 5(7), 105-109.
[20] Zamankhan, H., Malayeri, S., Jamshidi, T., & Zahraei, S. (2010). Identification and antimicrobial susceptibility patterns of bacteria causing otitis externa in dogs. Veterinary Research Communications, 34, 435-444.
[21] Bond, R., Morris, D.O., Guillot, J., Bensignor, E.J., Robson, D., Mason, K.V., Kano, R., & Hill, P.B. (2020). Biology, diagnosis and treatment of Malassezia dermatitis in dogs and cats Clinical Consensus Guidelines of the World Association for Veterinary Dermatology. Veterinary Dermatology, 31, 28-74. doi: 10.1111/vde.12809.
[22] Boone, J.M., Bond, R., Loeffler, A., Ferguson, E.A., & Hendricks, A. (2021). Malassezia otitis unresponsive to primary care: Outcome in 59 dogs. Veterinary Dermatology, 32(5), 441-119. doi: 10.1111/vde.12995.
[23] Lorek, A., Dennis, R., van Dijk, J., & Bannoehr, J. (2020). Occult otitis media in dogs with chronic otitis externa – magnetic resonance imaging and association with otoscopic and cytological findings. Veterinary Dermatology, 31, 146-153. doi: 10.1111/vde.12817.