У статті наведені результати досліджень вовнової продуктивності помісних ярок за згодовування комбікорму з мінерально-фітобіотичною добавкою. Об'єктом досліджень були використані ярки, отримані від розведення помісних вівцематок «в собі» (3/4П х 3/4С). Для досліджень сформували дві групи 20-денних помісних ярок по 25 голів у кожній. Молодняк контрольної групи отримував збалансований комбікорм, а дослідної – такий же комбікорм до якого додавали 1,8 % мінерально-фітобіотичної добавки, в склад якої входили метасилікат і сульфат натрію (мінеральна частинка) і екстракти ефірних олій перцю чілі, орегано та кориці (фітобіотична частина). У результаті проведених досліджень встановлено, що додавання мінерально-фітобіотичної добавки суттєво покращує вовнову продуктивність. Зокрема, у ярок дослідної групи був вищий настриг немитої та чистої вовни і вихід чистого волокна відповідно на 14,93 %; 20,66 % та 5,15 %. Коефіцієнт вовновості у ярок дослідної групи становив 44,24 г/кг ж. м., а у тварин контрольної групи цей показник був на рівні 42,51 г/кг ж. м., або на 4,07 % нижче Додавання мінерально-фітобіотичної добавки до раціону ярок сприяє у них збільшенню природної і справжньої довжини вовни при стриженні відповідно на 9,01 та 8,95 % порівняно з контрольною групою. У ярок дослідної групи вовнові волокна за тониною стали більш однорідними, збільшилася кількість особин з вовною 56 якості (70 %; середня тонина волокон 28,35 мкм), тоді як у ярок контрольної групи тварин з вовною такої якості було 30 % із середньою тониною вовнових волокон 28,75 мкм. У дослідній групі міцність вовни ярок складала 9,29 км, а у контрольній 7,97 км розривної довжини, або на 16,56 % більша
помісні ярки, мінерально-фітобіотична добавка, настиг немитої і чистої вовни, вихід чистої вовни, природня і справжня довжина вовни, тонина вовни. міцність вовни
[1] Bashchenko, M., & Borodai, I. (2007). Problems and prospects of the dairy industry in Ukraine. Bulletin of Agricultural Science, 5-8.
[2] Vengliazhi, K., & Krupinski, E. (2006). Milk production technology in open-type barns in Poland on the example of a dairy farm of the experimental station of the Institute of Animal Science Grodziec Śląski. Scientific and Technical Bulletin, 94, 460-462.
[3] Hvozdyk, O. (2018). “Don't believe it – go and see”. How one of the three fully robotised dairy farms in Ukraine operates in Sumy region. Business News. Retrieved from http://xpress.sumy.ua/articles/economy/205416.
[4] Zvoleiko, D. (2013). Improvement of milking systems in Ukraine. Animal Husbandry of Ukraine, 11, 39-43.
[5] Kanevol, N., & Shmehel, M. (2009). Blind milking – daily suffering of a cow. Agroexpert, 10, 52-53.
[6] Kersaniuk, Yu. (2015). Robotic milking of cows: Investment payback. Agrobusiness Today, 17, 48-52.
[8] Happy cows' barn. (2017). Milk and Farm. Retrieved from http://magazine.milkua.info/indexrus.php?id=254.
[9] Kudlai, I. (2010). Technological improvement of dairy farms. Animal Husbandry of Ukraine, 9, 14-18.
[10] Kuian, A. (2011). Modern technologies in animal husbandry and their adaptation to global requirements. Effective Animal Husbandry, 3, 9-12.
[11] Lutsenko, M. (2013). Efficiency of using robotic milking systems. Equipment and Technologies of the Agro-Industrial Complex, 5, 13-16.
[12] Naumenko, A., Chyhryn, A., & Palii, A. (2014). Robotic systems in dairy farming. Bulletin of Kharkiv State Technical University of Agriculture named after P. Vasylenko, 144, 92-96.
[13] Naumenko, O., Palii, A., & Chyhryn, O. (2015). Application of robotic systems in dairy farming. Bulletin of Kharkiv State Technical University of Agriculture named after P. Vasylenko, 157, 32-38.
[14] Palii, A., & Chyhryn, O. (2016). Milking robots. The Ukrainian Farmer, 8(80), 166-167.
[15] Ranichev, R. (2011). Milking robots on a dairy farm. Proposition, 1, 122-123.