Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Фізико-хімічні показники сінажу люцерни за різних режимів його ферментування

Лариса Мітіогло, Сергій Мерзлов, Галина Мерзлова
Завантажити статтю
Анотація

За порушення технології заготівлі та використання сінажу люцерни значна його маса псується, що у свою чергу вимагає додаткових витрат для його утилізації. Неконтрольоване його гниття має негативний вплив на навколишнє середовище. Ефективним способом утилізації зіпсованого сінажу є його ферментування із використанням біопрепаратів. Невивченим є компостування зіпсованого сінажу за допомогою біодеструкторів вітчизняного виробництва БТУ-ЦЕНТР. Метою роботи було встановлення фізико-хімічних показників ферментованого сінажу за дії різних доз біодеструктора. Ферментацію зіпсованого сінажу здійснювали у буртах. У контролі ферментування проводили без використання біодеструкторів. У І, ІІ та ІІІ дослідній групі зіпсований сінаж обробляли біодеструктором у дозі 5,0; 10,0 та 20,0 см3/т. Під час експерименту визначали температуру компостованої маси, вміст у сінажі сирого протеїну, Нітрогену, Фосфору та Кальцію. Доведено, що температура ферментування сінажу люцерни змінювалась в залежності від дози використання біодеструктора. Порівнюючи між дослідними групами найбільша температура була встановлена у біомасі сінажу куди додавали біодеструктор у дозі 20,0 см3/т. Найдовше компостування сінажу люцерни у термофільному режимі було у ІІІ дослідній групі. За ферментування встановлено зниження вмісту сирого протеїну, Фосфору та Нітрогену у сінажі люцерни як у контролі так і у дослідних групах. На статистично значущу величину підвищується вміст Кальцію у ферментованій біомасі із дослідних груп відносно показника у сінажі до компостування. Науково-практичний інтерес представляють подальші дослідження вмісту бактерій у ферментованій біомасі зіпсованого сінажу люцерни за використання вітчизняного біодеструктора

Ключові слова

зіпсований корм, мінеральні речовини, бактерії, компост, температура, Фосфор Кальцій

ЦИТУВАТИ
Mitioglo, L., Merzlov, S., & Merzlova, Halyna (2023). Physico-chemical indicators of lalfena cayage under different modes of its fermentation. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 19(5). https://doi.org/10.31548/dopovidi5(105).2023.015
Використані джерела
  1. Amir, S., Hafidi, M., Merlina, G., & Revel, J.C. (2008). Microbial community dynamics during composting of sewage sludge and straw studied through phospholipid and neutral lipid analysis. Journal of Hazardous Materials, 159(2-3), 593-601.
  2. Babenko, S., & Tytarova, O. (2019). Hay from alfalfa: advantages and disadvantages. Animal Husbandry and Veterinary Medicine, 19, 52-54.
  3. Blazy, V., de Guardia, A., Benoist, J.C., & Daumoin, M. (2014). Process condition influence on pig slaughter house compost quality under forced aeration. Waste and Biomass Valorization, 5, 451-468.
  4. Bremner, J.M. (1996). Nitrogen – total. In D.L. Sparks (Ed.), Methods of soil analysis. Part 3 – Chemical methods (pp. 1085-1121). Madison, WI: SSSA Inc.
  5. DSTU OIML R 133:2019. (2019). Liquid glass thermometers. Kyiv: Ukrainian Research Institute of Metrology.
  6. Gunindra, N.C. (2012). Use of vermicomposting biotechnology for recycling organic wastes in agriculture. International Journal of Recycling of Organic Wastes in Agriculture, 1, 8.
  7. Khan, N., Clark, I., Sanchez-Monedero, M.A., Shea, S., Meier, S., & Bolan, N. (2014). Maturity indices composting of chicken manure and sawdust with biochar. Bioresource Technology, 168, 245-251.
  8. Kurnaiev, O.M., Syrovatko, K.M., Vyhovska, I.O., Marchenko, M.M., Petrenko, A.V., & Kovalenko, S.I. (2015). Method for increasing energy value and resistance to aerobic spoilage of silage from legumes. Ukrainian Patent No. 96286.
  9. Liu, D., Zhang, R., Wu, H., Xu, D., Tang, Z., Yu, G., & Chen, C. (2011). Changes in biochemical and microbiological during the period of rapid composting of dairy manure with rice chaff. Bioresource Technology, 102, 9040-9049.
  10. Nakasaki, K., Mimoto, H., Tran, Q.N.M., & Oinuma, A. (2011). Production of well-matured compost from night-soil sludge by an extremely short period of thermophilic composting. Waste Management, 31, 495-501.
  11. Nasiru, A., Ismail, N., & Ibrahim, M.H. (2013). Vermicomposting: Tool for sustainable ruminant manure management. Journal of Waste Management, article number 732759. https://doi.org/10.1155/2013/732759
  12. Preparation of alfalfa silage - 2016: lessons and conclusions. (2017). Milk and Farm, 2, 39.
  13. Raut, M.P., Prince William, S.P.M., Bhattacharyya, J.K., Chakrabarti, T., & Devotta, S. (2008). Microbial dynamics and enzyme activities during rapid composting of municipal solid waste – a compost maturity analysis perspective. Bioresource Technology, 99(14), 6512-6519.
  14. Wolf, A., Watson, M., & Wolf, N. (2003). Digestion and dissolution methods for P, K, Ca, Mg and trace elements. In J. Peters (Ed.), Recommended methods of manure analysis (pp. 30-38). Madison: University of Wisconsin-Extension.
  15. Zhang, H., Matsuto, T., Yamada, M., Yamada, T., & Harada, H. (2016). Influence of aeration on volatile sulfur compounds (VSCs) and NH3 emissions during aerobic composting of kitchen waste. Waste Management, 58, 369-375.
  16. Zong, L., Tebbe, A., Ton, V.D., Whisnant, C.C., Liu, K., & Kang, Q. (2015). Dairy manure protein analysis using UV-vis based on the Bradford method. Analytical Methods, 7, 2645-2652.