Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Оптимізація елементів технології вирощування ячменю ярого в північній частині Правобережного Лісостепу

М. Породько
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність. Ячмінь є зерновою культурою, яка не втрачає свого значення в умовах сьогодення. Однак технології, які використовуються нині в аграрному виробництві, не забезпечують максимальної реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів ячменю ярого. Тому актуальним є пошук заходів інтенсифікації технологій вирощування культури, які дозволять підвищити урожайність і якість продукції, стабілізувати виробництво зерна, що сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки України. Мета – встановити вплив застосування різних норм мінеральних добрив, стимуляторів росту на фоні різних попередників на урожайність і якість зерна ячменю ярого та визначити економічну ефективність технологічних процесів вирощування культури в умовах північної частини Правобережного Лісостепу. Методи. Під час проведення досліджень було застосовано метод польового досліду, візуальний, зважувально-ваговий, розрахунковий та статистично-математичний, а також хіміко-аналітичні методи, що відповідають нормативній базі України. Результати. Дослідження, проведені протягом 2018-2020 рр. на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті в умовах північної частини Правобережного Лісостепу засвідчили, що найкращі умови для максимальної реалізації потенціалу сучасних сортів ячменю ярого забезпечує розміщення культури після кукурудзи на зерно, вирощеної на високих агрофонах удобрення. Встановлено високу ефективність застосування мінеральних добрив у технології вирощування ячменю ярого. У середньому за роки досліджень найвищу врожайність культури забезпечило внесення добрив нормою N(45+45)P90K90 на фоні застосування побічної продукції попередників - від 4,00 і 4,39 т/га за вирощування після сої до 4,34 і 4,88 т/га за вирощування після кукурудзи на зерно залежно від включення до технології вирощування такого фактора інтенсифікації як застосування стимуляторів росту. Внесення вказаної норми добрив забезпечує приріст урожайності до контролю на рівні від 1,52-1,83 т/га за вирощування після сої до 2,72-3,18 т/га – після кукурудзи на зерно. Відмічено поліпшення якісних показників зерна ячменю ярого за внесення підвищених доз мінеральних добрив. Модель технології, яка передбачала внесення N(45+45)P90K90 на фоні побічної продукції попередників та застосування стимуляторів росту забезпечує найбільший збір білка і крохмалю: за вирощування після сої - 0,65 і 2,16 т/га, після кукурудзи на зерно - 0,67 і 2,44 т/га відповідно. Розрахунки економічної ефективності підтверджують, що ця технологія дозволяє отримати прибуток на рівні 14206 грн/га за рентабельності 94%. Перспективи. У подальшому дослідження повинні бути спрямовані на удосконалення елементів технології вирощування ячменю ярого з метою превентивного нівелювання наслідків кліматичних флуктуацій для стабілізації виробництва зерна цієї цінної культури, яка в значній мірі забезпечує продовольчу безпеку держави в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.

Ключові слова

добрива, економічна ефективність, попередник, стимулятор росту, урожайність, якість зерна, ячмінь ярий

ЦИТУВАТИ
Porodko, M. (2023). Optimization of technology elements for spring barley cultivation in the northern part of the Right Bank Forest-Steppe. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 19(4). https://doi.org/10.31548/dopovidi4(104).2023.006
Використані джерела
  1. Chorna, V.I., Voroshylova, N.V., & Syrovatko, V.A. (2018). Cadmium distribution in soils of Dnipropetrovsk oblast and its accumulation in crop production. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 910-917. https://doi.org/10.15421/2018_293.
  2. Gumnitsky, Y.M., Sabadash, V.V., Liuta, O.N., & Gebiy, O.V. (2007). Study of migration of mineral fertilizers in the soil environment. Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 590, 246-250.
  3. Gumnytsky, Y.M., Sabadash, V.V., & Tyzhbir, G.A. (2008). Migration of heavy metals in the soil environment. Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 609, 211-213.
  4. Gutsol, G. (2020). Assessment of intensity of soil pollution by heavy metals and measures to improve their quality. The Scientific Heritage, 48.
  5. Hu, X., Wang, J., Lv, Y., Liu, X., Zhong, J., Cui, X., Zhang, M., Ma, D., Yan, X., & Zhu, X. (2021). Effects of heavy metals/metalloids and soil properties on microbial communities in farmland in the vicinity of a metals smelter. Frontiers in Microbiology, 12, article 707786. https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.707786.
  6. Imširović, E., Salkić, B., Keran, H., Salkić, E., & Salkić, A. (2019). Examination of the impact of contaminated soil on the concentration of heavy metals in vegetables. International Journal of Development Research, 9(2), 25612-25619.
  7. Khan, S.R., Sharma, B., & Chawla, P.A. (2021). Inductively coupled plasma optical emission spectrometry (ICP-OES): A powerful analytical technique for elemental analysis. Food Analytical Methods, 7. https://doi.org/10.1007/s12161-021-02148-4.
  8. Kimbrough, D.E., & Wakakuwa, J.R. (1989). Acid digestion for sediments, sludges, soils, and solid wastes. A proposed alternative to EPA SW 846 Method 3050. Environmental Science & Technology, 23(7), 898-900. https://doi.org/10.1021/es00065a021.
  9. Kurajeva, I.V., Kroi’k, G.A., Vojtjuk, Y.Y., & Matvijenko, O.V. (2016). Assessment of pollution in urban areas. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Series: Geology, Geography, 24(1), 48-53. https://doi.org/10.15421/111608.
  10. Lozovitsky, P.S. (2013). Soil science: A textbook for ecologists. Kyiv-Zhytomyr: Ruta.
  11. He, M., Hu, B., Chen, B., & Jiang, Z. (2016). Inductively coupled plasma optical emission spectrometry for rare earth elements analysis. Physical Sciences Reviews, 2(1). https://doi.org/10.1515/psr-2016-0059.
  12. Musilová, J., Franková, H., Lidiková, J., Chlpík, J., Vollmannová, A., Árvay, J., Harangozo, Ľ., Urminská, J., & Tóth, T. (2022). Impact of old environmental burden in the Spiš region (Slovakia) on soil and home-grown vegetable contamination, and health effects of heavy metals. Scientific Reports, 12, article 16371. https://doi.org/10.1038/s41598-022-20847-8.
  13. Order of the Ministry of Health of Ukraine. (2020, July 14). No. 1595. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/z0722-20.
  14. Ulianych, O.I., Schetyna, S.V., Slobodianyk, G.Ya., Ternavskyi, A.G., Kuhniuk, O.V., & Didenko, I.A. (2018). Ecological status of soils and vegetable products in Cherkasy region. Ukrainian Journal of Ecology, 8(3), 10-17.
  15. Yatsuk, I.P., & Matusevych, G.D. (2014). Agroecological state of soils of Kyiv region. Balanced Nature Management, 1, 79-84.
  16. Zaychenko, A.A., Shchukailo, S.P., & Rybin, R.M. (2014). Agrochemical state of Kherson region. In Irrigated Agriculture: Collection of Scientific Papers, 61, 120-122.