Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України

Основні джерела іонізуючого випромінювання та його вплив на населення

Т. Комісова, М. Гончаренко, Н. Сліпцова
Завантажити статтю
Анотація

Усі джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) опромінення людини поділяють на природні та індустріальні. Природні джерела випромінювання є основними джерелами опромінення людини. Вони включають космічні промені та випромінювання природних радіонуклідів, що містяться в земній корі та атмосфері. Серед радіонуклідів природного походження найбільше значення має калій-40 і радіонукліди, що виникають за розпаду природного радіоактивного урану-238 і торію-232. Присутні в земній корі калій, уран і торій, розпадаючись стають джерелами випромінювання і формують фонове зовнішнє опромінення людини, а надходячи в організм з повітрям, водою, їжею - внутрішнє фонове опромінення. Ситуація в Україні типова для більшості країн світу, хоча рівні опромінення населення природними джерелами дещо вищі за середньосвітові. До індустріальних джерел відносяться джерела як природного походження, так і створених людиною, якщо вони цілеспрямовано використовуються у виробничій, науковій, медичній та інших сферах людської діяльності з метою одержання певної користі. Опромінення людини індустріальними джерелами може відбуватись в умовах виробництва (професійне опромінення робітників) та в середовищі проживання. За нормальних умов експлуатації штучні джерела опромінення є повністю контрольованими, а опромінення від них - передбачуваним. Серед всіх індустріальних джерел опромінення населення планети на першому місці за величиною дози знаходяться рентгенодіагностичні процедури. Окреме місце займає опромінення населення та персоналу внаслідок радіаційних аварій. У світі щорічно відбуваються десятки радіаційних аварій, що супроводжуються опроміненням невеликої кількості людей. У деяких випадках індивідуальні дози опромінення перевищували декілька Зівертів і навіть призводили до загибелі людей. Найважчою радіаційною аварією за кількістю людей, що зазнали аварійного опромінення, є Чорнобильська. Рівні опромінення значної частини населення України техногенно-підсиленими джерелами природного походження зумовлено певними геологічними характеристиками територій. Забезпечення радіаційної безпеки і протирадіаційного захисту має бути пріоритетом при застосуванні джерел іонізуючого випромінювання на практиці

Ключові слова

іонізуюче випромінювання, природні радіонукліди, уран, торій

ЦИТУВАТИ
Komisova, T., Honcharenko, M., & Sliptsova, N. (2023). Main sources of ionizing radiation and its impact on the population. Scientific Reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 19(3). https://doi.org/10.31548/dopovidi3(103).2023.002
Використані джерела

  1. United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. (1993). Sources and effects of ionizing radiation: UNSCEAR 1993 Report to the General Assembly with Scientific Annexes. New York: United Nations. 922.

  2. United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. (2000). Sources and effects of ionizing radiation: UNSCEAR 2000 Report to the General Assembly with Scientific Annexes. Volume I: Sources. New York: United Nations. 654.

  3. Ministry of Health of Ukraine. (2005). General dosimetric certification of settlements of Ukraine affected by radioactive contamination after the Chornobyl accident. Summary data for 2001–2004. Collection 10. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine. 62.

  4. Likhtarov, I.A., & Kovhan, L.M. (2001). New achievements in the philosophy of radiological protection and the Chornobyl experience. Radiation Safety in Ukraine: Bulletin of the State Nuclear Regulatory Inspectorate, 1–4, 86–97.

  5. Los, I.P., Voitsekhovych, O.V., & Shepelevych, K.I. (2001). Radiation and water: Experience in ensuring radiological safety in water quality management after the Chornobyl NPP accident. Kyiv: Scientific Center for Radiation Medicine of the AMS of Ukraine, Ukrainian Research Hydrometeorological Institute. 104.

  6. Buzunova, V.A., & Likhtarova, I.A. (1999). Medical consequences of the Chornobyl nuclear power plant accident. Kyiv: MEDEKOL MNTsBO-ECOS. 315.

  7. Ministry of Health of Ukraine. (1997). Radiation Safety Standards of Ukraine (NRBU-97): State hygienic standards. Kyiv: Printing Department of the Ukrainian Center of State Sanitary and Epidemiological Surveillance, Ministry of Health of Ukraine. 121.

  8. Kovalskyi, V.P., Moroz, D.V., & Yevteieva, V.V. (2019). Radioactivity of building materials. In Applied Scientific and Technical Research: Materials of the III International Scientific and Practical Conference (Ivano-Frankivsk, April 3–5, 2019). Ivano-Frankivsk: Symphonia Forte, 162–170.

  9. Naumenko, A.S., Makarchuk, O.V., & Kostenko, O.V. (2016). Radiological condition of agricultural lands of Ukrainian Polissia. Agroecological Journal, 1(1), 107–111.

  10. Khomenko, I.M., & Polishchuk, S.V. (2014). Assessment of the impact of consuming locally produced food on the formation of internal radiation doses in the long-term period after the Chornobyl disaster. Environment and Health, 2, 57–61.

  11. State Institution “National Commission for Radiation Protection of Ukraine.” (2016). Thirty years of the Chornobyl disaster: Radiological and medical consequences: National Report of Ukraine. Kyiv. 177.

  12. Prister, B.S., et al. (2016). Problems of nuclear energy safety. Lessons of Chornobyl: Monograph. Chornobyl: Institute for Safety Problems of Nuclear Power Plants. 355.

  13. International Atomic Energy Agency. (2016). Preparedness and response for a nuclear or radiological emergency. IAEA Safety Standards: STI/PUB/1708. Vienna. 160.

  14. Poyarkov, V. (2017, March 6). Basic knowledge about nuclear danger: Lessons of Chornobyl and Fukushima. Retrieved from http://dazv.gov.ua/noviniqtaqmedia/peri.

  15. Pavlenko, T.O., Aksonov, M.V., & Shabunina, N.D. (2015). Assessment of natural radionuclide content in industrial waste of enterprises. Environment and Health, 1, 21–24.

  16. International Commission on Radiological Protection. (2007). ICRP Publication: Recommendation of the International Commission on Radiological Protection. Annals of the ICRP, 37(2–4).

  17. Verkhovna Rada of Ukraine. (1998). On the protection of humans from the effects of ionizing radiation: Law of Ukraine No. 5/98-VR (updated 29.09.2013). Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/15/98%D0%B2%D1%80.

  18. Verkhovna Rada of Ukraine. (1995). On the use of nuclear energy and radiation safety: Law of Ukraine No. 39/95-VR (updated 18.12.2017). Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/39/95%D0%B2%D1%80/page.

  19. Bazhan, O.V., Bazhan, O.H., Boriak, H.V., & Vlasenko, S.I. (Eds.). (2017). Chornobyl. Documents of the Operational Group of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine (1986–1988). Kyiv: Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine, Central State Archive of Public Associations of Ukraine. 830.

  20. Verkhovna Rada of Ukraine. (n.d.). On the legal regime of the territory affected by radioactive contamination due to the Chornobyl disaster: Law of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0q12#Text.

  21. State Institution “National Commission for Radiation Protection of Ukraine.” (2011). Twenty-five years of the Chornobyl disaster. National Report of Ukraine. Kyiv: KIM. 356.

  22. Tkachenko, M.M., & Liubarets, T.F. (2012). Genetic consequences of delayed stochastic effects of ionizing radiation. Physiological Journal. Retrieved from https://www.researchgate.net.

  23. Viktorova, Ye.M., & Kovalskyi, V.P. (2021). Sources of natural ionizing radiation. Retrieved from http://ir.lib.vntu.edu.ua.

  24. Tkachenko, R.D. (2012). Ecological and biological aspects of the impact of ionizing radiation on humans. Retrieved from http://repository.kpi.kharkov.ua.